(від італ. pellegrino – чужеземець) – назва подорожуючого богомольця в католиц. (у православ’ї – паломник). П. з’явились в 4 ст., здійснювали подорожі для поклоніння святим місцям християнства. Особливо благими вважались подорожі П. до Палестини. П. відіграли значну роль у підготовці хрест. походів, а хрест. походи сприяли різкому збільшенню кількості П. КаП
"
А
Б
В
Г
Д
Е
Є
Ж
З
І
Й
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ю
Я
No Comment
You can post first response comment.