специфічна форма усвідомлення релігійних цінностей, яка визначає сенс і мету життя віруючого, його ставлення до релігійної і світської діяльності. П.р. – внутрішній потяг, здатність віруючого служити Богу. Воно тісно пов’язане з глибоким переконанням віруючого, що його справа є справою Бога, його честь є честю Бога. В епоху Реформації М.Лютер і його послідовники, надавши світській діяльності релігійного сенсу, створили протестантське вчення про П.р. Це вчення стверджує, що мирська діяльність є земним покликанням, земним обов’язком християнина перед Богом. Виконання людиною своїх повсякденних обов’язків переторюється в П.р., стає засобом спасіння. Шадурський Василій
"
А
Б
В
Г
Д
Е
Є
Ж
З
І
Й
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ю
Я
No Comment
You can post first response comment.