(бл.330 – бл. 390) – видатний представник патристики, один з отців церкви, патріарх Константинополя (від 381). Разом з Василієм Великим опрацював вчення про Трійцю, захищаючи яке у полеміці з євноміанами та македоніанами здобув титул “Богослов”. Виступав проти аріан. Г.Б. не написав жодного богослов. трактату, а слави здобув як талановитий проповідник і поет, що вміло використовував […]
“Містик” (бл.335 – бл.394) – візант. церковний письменник, богослов і філософ, представник грецьк. патристики. Г.Н. брав участь в опрацюванні Символу віри, засадничих положень христ. догматики, символічної екзегетики. Вважав, що критерієм істини є Святе Письмо, знання мають випробуватися і перевірятися вірою, вони тим досконаліші, чим ближчими є до богоодкровенних істин віри. Активно виступав проти аріанства. Як […]
(1296-1359) – візант. богослов, систематизатор містичних вчень про єдність людини і Бога, що дістали назву ісихазму. У центрі вчення Г.П. – питання про “Світло Фаворське”, в осяянні якого Христос об’явився своїм учням на горі Фавор, тобто про сходження божественного світла, сприймати яке здатні лише наділені благодаттю праведники. За Г.П., спасіння душі можна досягти через подвижництво, […]