(від лат. transcendere – переступати) – поняття філософії Канта, застосоване ним для позначення всього того, що лежить за межами людських буття, свідомості й пізнання й перевищує їх. В богослов”ї поняття Т. вживається для позначення сфери потустороннього, іноприродного, зовнішнього світові релігії. Ця сфера перебуває поза межами досвідного знання людини і вважається недоступною для неї. В змістовному […]
(від лат. transcendere – переступати) – філос. термін для позначення переходу із сфери можливостей людського досвіду в сферу, що знаходиться поза межами осягнення останнього. В контексті христ. екзистенціалізму Т. мислиться переважно як перехід від чистого буття світу до самобуття, або самості. Сарапін Олександр.
(від лат. transcensus – досл. “вихід за межі”) – філос. термін для позначення виходу за межі реальностей феноменального світу. Відповідно Т. в реліг.-філос. концепціях, зокрема у Б.Вишеславцева вживається в значенні виходу за умовності світу явищ, за які слугують простір, час, причинність, необхідність, смертність тощо. Сарапін Олександр.
(від нім. Trauer – сум, скорбота) – форма зовнішнього вираження скорботи за померлими або у випадку якогось суспільного, загальнонаціонального лиха, у траурних звичаях – носінні одягу особливого кольору, оплакуваннях, самокатуваннях, обрізанні волосся тощо. Траурні звичаї сягають своїм корінням у первісні вірування: анімізм, культ предків тощо. Сапіга Василь
існував на місці літописного Зарубинського монастиря (поблизу сучасного с.Трахтемирів на Черкащині). Зацікавлені у військовій підтримці Запорізької Січі, польські власті передали у 16 ст. монастир козакам. Тут був “шпиталь” для перестарілих, поранених запорожців, пізніше зберігалися козацькі клейноди, скарбниця, зброя тощо. Монастир був притулком для учасників народних повстань. В ході придушення Річчю Посполитою повстання 1662-1665 Т.Х.М. зруйновано. […]
релігійний обряд, здійснюваний священнослужителями на прохання віруючих. Т., якій приписується таємнича благодатна сила, включає в себе молитви і ритуальні дії, які чиняться у певному порядку. До Т. відносяться чини літургії, таїнств, поховань, а також спеціальні відправи на різні випадки (напр., молебни на випадок посухи тощо). Філоненко Микола
богослужбова книга у православ’ї, яка містить молитви до всіх треб і виклад порядку їх здійснення. Філоненко Микола
один з основних церковно-богослужбових творів Українського православ”я. Виданий 1646 у друкарні Києво-Печерської Лаври стараннями і за редакцією київського митрополита Петра Могили. Т.П.М. відіграв важливу роль у зміцненні православної віри в Україні. Написаний церковно-слов’янською мовою, почасти українською тогочасною мовою. Має два варіанти: перший – звичайний – для парафіяльних священиків, другий – для монастирів (налічує цей повний […]
(1865-1923) – нім. теолог і філософ, представник есхатологічної теології. Християнство, на думку Т. має виконувати в суспільстві інтегруючу функцію, а “спокутна жертва Христа” – вселяти “надію”, що уже в земному житті людина здатна “передбачити і пережити своє повноцінне існування”. Ідеї Т. мають значний вплив на представників ліберального християнства, особливо в Німеччині і ФранціЇ. Любчик Володимир
орган, який, згідно з деякими езотеричними еволюційними схемами, знаходився між бровами і дозволяв людині безпосередньо бачити духовне царство. За певними науковими гіпотезами, рудиментом Т.О. вважається шишковидна залоза. У йозі Т.о. активізується шляхом концентрації і візуалізації. Савіна Ірина
спроба обгрунтувати значення Москви як всесвітнього політичного і церковного центру. Згідно Т.Р.к., Москва і Російське царство є історичними спадкоємцями Римської та Візантійської імперій і після падіння Константинополя у 1453 стають духовним центром православного світу. Т.Р.к. почала складатися наприкінці 15 ст., але вперше обгрунтована старцем Трьохсвятительського псковського Елєазарового монастиря Філофеєм у посланнях до московського великого князя […]
ті благословення, які одержали перші люди при творінні їх Богом. Перше з цих Б. (“плодітеся”, тобто будьте плодотворними) пов’язане, згідно з християнським вченням, із здатністю індивіда досягти досконалості через об’єднання душі й тіла в житті, яке повністю зосереджене на Бозі. Така людина неспроможна чинити гріх. Вона задовольняє Божий імпульс любові і являє собою плід вертикальної […]
принцип, за яким три компоненти, перебувають в органічній всеєдності між собою, породжуючи нову цілісність. Принцип її в тій чи іншій формі зустрічається в багатьох реліг. системах як категорія взаємозв’язку елементів множинності цілого. Завершеного вигляду принцип Т. набув у християнстві, де Бог розуміється як Т. Отця, Сина та Святого Духа (див. Трійця). Христокін Геннадій
(католики вважають його ХІХ вселенським) – собор вищого духовенства катол. церкви, що відбувався з перервами з 1545 до 1563 в умовах значних успіхів Реформації. Прийняті на Т.с. Dekreta (догмати катол. віри) і Canones (оголошення анафеми головним положенням протестантизму) були покликані зміцнити традиційний католицизм. Т.с. підтвердив зверхність папи над собором, зміцнив владу єпископів, дисципліну чернечих орденів. […]
(від лат. sanctissimae trinitatis) – члени катол. чернечого ордену “Пресвятої Трійці”, що виник під час третього хрестового походу й затверджений Папою в 1198. З 1609 Т. – “злидарюючий орден”. Статут ордену, окрім відомих чернечих обітниць, включає заборони на вживання м’ясної їжі і їзду на конях. Т. відмовилися від будь-яких форм власності. Вже в 1240 орден […]
(санскр. – три корзини, або трійна корзина) – найбільш ранній збірник буддист. реліг. каноніч. літератури, в якому зафіксовано викладене учнями Будди одкровення свого вчителя. Т. складалася протягом багатьох віків, отримавши остаточне літературне оформлення на початок н.е. Складається Т. з трьох частин (пітак): віная-пітака (“корзина правил поведінки” в житті будист. ченців); сутта-пітака (“корзина сутр”, в яких […]
(від грецьк. tripthychos – складений втроє) – ікона, що складається з трьох частин, а також твір мистецтва з 3 картин, малюнків і т.д., об’єднанних спільним задумом або сюжетом. Філоненко Микола
та основа, завдяки якій, згідно вчення РУНВіри, існує й утримується у сучасному стані світ. Т. включає Яв (світ явний, матеріальний), Нав (світ невидимий, духовний) і Прав (світ правил, законів матеріального і духовного буття). Три основи світу, зображені у вигляді Тризуба на сонячному диску, є знаком-символом РУНВіри. Колодний Анатолій.