(від лат. transcendere – переступати) – поняття філософії Канта, застосоване ним для позначення всього того, що лежить за межами людських буття, свідомості й пізнання й перевищує їх. В богослов”ї поняття Т. вживається для позначення сфери потустороннього, іноприродного, зовнішнього світові релігії. Ця сфера перебуває поза межами досвідного знання людини і вважається недоступною для неї. В змістовному відношенні термін Т. є протилежним поняттю іманентного. Проте деякі реліг. філософи (С.Булгаков, П.Флоренський) для позначення Абсолюту як уособлення єдності Божественного й людського начал вважають за краще користатись терміном “іманентно-трансцендентне”. Див. також Трансценденція. Сарапін Олександр.
No Comment
You can post first response comment.