(1814-1861) – геніальний український поет, оцінка світоглядних орієнтацій якого донедавна була надто суперечливою. При цьому часто не враховувалася художня форма освоєння світу Ш., неоднозначність його поглядів протягом недовгого життя. Між тим Ш. вважав себе “бездоганним християнином”, розглядав релігію як “святу велику справу” для людини. Вживаючи слово “Бог” у різних метафорічних значеннях, поет в той же […]
(від араб. шаха – досл. “старець”) – 1) в новий і новітній час – титул голови племені в Аравії; 2) почесна назва визначних богословів, керівників ісламських громад. Лубський Володимир
(1874 – 1928) – оригінальний німецький філософ, соціолог і психолог. Один з основоположників філос. антропології, феноменологічної аксіології і соціології знання. Освіту отримав в Берліні та Йєні, де вивчав психологію, медицину, філософію і соціологію. Викладав в ун-тах Кьольна і Франкфурта. Творчість Ш. неможливо втиснуты у вузькі рамки якогось спільного філос. знаменника. Становленню поглядів його сприяли дві […]
(1775-1854) – німецьк. філософ Закінчив духовну семінарію та Тюбінгемський теологічний інститут. Коло інтересів – натурфілософія, трансцендентальний ідеалізм, проблеми свободи та божественного одкровення. головним завданням усього філософствування Ш. вважав пошук взаємозв’язку між різними формами самоспоглядання Абсолюта, якими є природа, свідомість та діяльність “Я” – практична і теоретична. Пошук абсолютної тотожності духа та природи знаходиться через єдину […]
(1865-1944) – видатний ієрарх і богослов Вселенської та греко-католицької церкви, політичний, науковий, культурний діяч. Отримав освіту у Львові, Кракові, Вроцлаві, Мюнхені, Відні. Доктор права (1888), філософії (1892) і богослов’я (1892). В 1888 вступив до монастиря у Добромилі, потім – священик, ігумен Онуфріївського монастиря у Львові, єпископ Станіславський, митрополит Києво-Галицький, архієпископ Львівський, єпископ Кам’янець-Подільський. Неодноразово заарештований […]