(від евенк. шаман, саман – знахар) – первісна форма релігії, що грунтується на вірі у можливість спілкування людини з духом. Особливо поширене у народів Півн.Азії (бурятів, хантів, мансі, чукчів та ін.). Ш. характеризує широке коло анімістичних уявлень (переважно віра в злих духів), наявність служителів культу, здатних приводити себе в екстатичний стан і виступати нібито в ролі посередника між людиною і духами. Шаманам приписується здатність передбачення, узнавання, впливу на довкілля, здатність супроводжувати померлого в підземному світі. Основний обряд Ш. – камлання, що використовується віруючими з метою лікування від різних хвороб, забезпечення успіху під час своєї виробничої діяльності. В наш час Ш. ще побутує у багатьох народностей Сибіру, поширене також в Китаї. Колодний Анатолій
No Comment
You can post first response comment.