Тихон

(Бєлавін Василь Іванович, 1865-1925) – Патріарх Російської Православної Церкви, обраний на Московський Престол всеросійським Помісним Собором 1917 опісля більше як 200 – літнього обезглавлення РПЦ монархами Російської імперії. Був в опозиції до комуністично-радянського режиму. 1922 йому інкримінували “антирадянську діяльність”. Звільнення з під арешту ЧК дістав опісля “покаянних” визнань своєї “вини” перед радянською владою. Закликавши ієрархію, духовенство та вірних РПЦ до лояльності новій репресивній радянській владі, Т. поклав тим самим початок переродженню РПЦ в допоміжний ідеологічно-організаційний інструмент духовного покріпачення російського народу і всіх націй Союзу РСР. Всередині ж Церкви сталися глибокі розколи з протилежними політичними орієнтаціями. Логічне завершення така церковна політика знайшла в діяльності наступника Т. митрополита Сергія (Страгородського), Патріарха Московського (1943). Ієрархи, вірні устоям Православ’я, заявили про розрив канонічного зв’язку Московської та Ярославської єпархій з Синодом РПЦ, а митрополита Сергія звинуватили в ересі та зв’язках з обновленцями. Нині Патріарх Т. офіційно зведений РПЦ в ранг святих, але єдності між кількома гілками рос. православ’я, що утворилися в часи його діяльності, немає до сеї пори. ЗдС.