один з напрямів релігійної філософії в Росії кінця 19 – початку 20 ст. Представлена філософською системою Соловйова, яка в рамках “церковної огорожі” розвивалася Булгаковим, Флоренським, а поза нею – братами Трубецькими, Франком. Для В.ф. є характерною т.зв. “софіологічна орієнтація” богосл. і філос. думки, яка розглядала як універсальну єдність Бога, космосу і людини. Звідси виникає можливість, через земне перевтілення Софії в церкву, людству перетворитися в боголюдство і тим самим, відповідно В.ф., завершити Історичний процес. Харьковщенко Євгеній
"
А
Б
В
Г
Д
Е
Є
Ж
З
І
Й
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ю
Я
No Comment
You can post first response comment.