(1884-1976) – нім. протестант, теолог. Вважав, що Бог не є метафізичною, зовнішньою щодо людини сутністю, а існує лише як її корелят, що Христос – особа міфічна. Згідно концепції Б., біблійні тексти не є історичними і мають відповідати уявленням сучасної людини. Оскільки існування Бога не доводиться раціонально, а осягається екзистенціально в акті віри, в біблійних текстах він розрізняє “міф” і “нерігму” – “слово Боже людині”. Осн. завдання теології Б. вбачав у деміфологізації “Нового завіту”, тобто не дослівному розумінні його змісту, а в антропологічному прочитанні, яке символічно виражає ставлення людини до Бога. В цьому Б. вбачав важливу умову розвитку християнства. Його праці: “Теологія Нового завіту” (1948), “Первісне християнство в оточенні античних релігій” (1949), “Віра і розуміння” (1952). Любчик Володимир
"
А
Б
В
Г
Д
Е
Є
Ж
З
І
Й
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ю
Я
No Comment
You can post first response comment.