Корені атеїзму

це передумови об’єктивного характеру, які зумовлюють виникнення і відтворення атеїстичної свідомості і поведінки. Уже за умов первісного суспільства люди активно і плідно протистояли природі. Успіхи виробничо-перетворювальної діяльності людини, які відображають панування її над природними стихіями і свідчать про її можливості протистояти небажаному протіканню природних процесів, становлять соціальну К.а. Але виробнича діяльність людини грунтується на результатах її пізнавальної діяльності. Саме пізнання нею навколишнього світу сприяло удосконаленню знарядь практичної діяльності. Гносеологічні К.а. – це досягнення пізнавальної діяльності людини, реалізовані як в знаряддях праці, так і в формуванні достовірних знань про світ. Усвідомлення людиною свого дійсного статусу в світі, своєї діяльно-творчої сутності сприяють формуванню у неї відчуття впевненості в собі, довір’я до світу, вдоволення життям, свободи. Це психологічні К.а. Вони є тим духовним фоном, який супроводжує процес утвердження людини у своєму дійсному бутті. Наявність в атеїзму соціальних, гносеологічних і психологічних коренів засвідчує те, що він не є випадковим явищем духовному розвитку життя людства. Колодний Анатолій