послідовники вчення Амальріка Бенського, паризького магістра богослов’я (пом. біля 1207), учасники реліг.-громадського руху ряду місцевостей Франції, що об’єдналися в окрему секту в кін.12 – на поч.13 ст. А. заперечували церкву і духовенство, релігійні обряди, таїнства, культ. Проповідували вчення, яке нагадувало погляди Іоахима Флорського про три епохи історії, що відповідають трьом іпостасям христ. Трійці. Очікували настання останньої стадії – пришестя “Святого Духа”, який утвердить справедливе суспільство. А. сповідували містич. пантеїзм (“все, що існує, є Бог”). Оголосивши людину проявом Бога, його часткою, відкидали гріховність людської природи, вірили в своє безсмертя. Керівники А. (в т.ч. 6 викладачів Паризького університету) були публічно спалені церквою в 1210. Филипович Людмила

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

You may also like

РЕЛІГІЙНІ ІДЕНТИЧНОСТІ В ЇХ СУТНОСТІ І КОНФЕСІЙНИХ ВИЯВАХ: український контекст
РЕЛІГІЙНІ ІДЕНТИЧНОСТІ В ЇХ СУТНОСТІ І КОНФЕСІЙНИХ ВИЯВАХ: український контекст
0

ВСТУП (Л. Филипович) Частина 1. РЕЛІГІЙНА ІДЕНТИЧНІСТЬ В ЇЇ РЕЛІГІЄЗНАВЧОМУ ОСМИСЛЕННІ Розділ перший. РЕЛІГІЙНА ТА КОНФЕСІЙНА ІДЕНТИЧНОСТІ: СПІВВІДНОШЕННЯ ...
Read More

No Comment

You can post first response comment.

Leave A Comment

Please enter your name. Please enter an valid email address. Please enter a message.

Дякуємо!

Тепер редактори знають.