послідовники вчення Амальріка Бенського, паризького магістра богослов’я (пом. біля 1207), учасники реліг.-громадського руху ряду місцевостей Франції, що об’єдналися в окрему секту в кін.12 – на поч.13 ст. А. заперечували церкву і духовенство, релігійні обряди, таїнства, культ. Проповідували вчення, яке нагадувало погляди Іоахима Флорського про три епохи історії, що відповідають трьом іпостасям христ. Трійці. Очікували настання останньої стадії – пришестя “Святого Духа”, який утвердить справедливе суспільство. А. сповідували містич. пантеїзм (“все, що існує, є Бог”). Оголосивши людину проявом Бога, його часткою, відкидали гріховність людської природи, вірили в своє безсмертя. Керівники А. (в т.ч. 6 викладачів Паризького університету) були публічно спалені церквою в 1210. Филипович Людмила
Амальрикани
You may also like
ФЕНОМЕН РЕЛІГІЄЗНАВСТВА
Монографія присвячена аналізу феномену релігієзнавства, його співвідношення з теологією й атеїзмом. Розкривається авторське бачення природи релігієзнавства в його ...
Read More
Історія Релігії в Україні. Том 4. Католицизм
У книзі дається повний виклад історії католицизму в Україні від княжої доби до відновлення незалежності України в 1991 ...
Read More
УКРАЇНА ПОЛІКОНФЕСІЙНА
Вступ. Конфесія як інституалізована релігійність (А.Колодний). Розділ 1. КОНФЕСІЙНЕ БАГАТОМАНІТТЯ СВІТУ ТА УКРАЇНИ (А.Колодний) 1. Релігія в контексті ...
Read More
No Comment
You can post first response comment.