Автокефалія

(від грецьк. autos – сам, kephale – голова) – самоврядування, адміністративна незалежність помісних православних церков. Перші автокефальні церкви виникли на територіі східної частини Римської Імперії і суміжних з нею держав. У 4 ст. в результаті відокремлення ряду патріархій і митрополій провінцій Візантії з”явилися чотири таких церкви: Константинопольська, Александрійська, Антіохійська, Єрусалимська. У міру розповсюдження православ’я і дальшого розвитку в ньому сепаратистських тенденцій, викликаних намаганням звільнитися з-під імператорської і патріаршої влади Константинополя, утворювалися нові автокефальні церкви. Нині їх за, за офіційним церковним переліком, – 15, біля 5 церков не одержали офіційне визнання як автокефалії. Серед них Українська православна церква Київського Патріархату. Відповідно до православної традиції розміщення церков “по честі” в своєму загальному списку вони розташовуються в такому порядку: Константинопольська, Александрійська, Антіохійська, Єрусалимська, Руська, Грузинська, Сербська, Румунська, Болгарська, Кіпрська, Елладська (Грецька), Албанська, Польська, Православна церква Чехії та Словаччини, Американська. В 1990 на церковному соборі в Києві було проголошено створення автокефальної православної церкви в Україні (Див. Українська Автокефальна Православна Церква). Філоненко Микола