(санскр.- “благословенний”,”щасливий”, “той, хто володіє всіма багатствами”) – 1) в індуїзмі особистий аспект Абсолюту, Верховний Господь; 2) ім’я-епітет, яким наділяються індуїстські боги, різні аватари Вішну (в “Бхагават-Гіті” і “Бхагават-пурані” Б. – постійний епітет Вішну-Крішни; в буддійській міфології Б. – епітет Будди і бодхісатв, в джайнській – Джини); 3) форма звертання до шановної особи (бога, святого, царя тощо). Савіна Ірина
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
Вступ. Конфесія як інституалізована релігійність (А.Колодний). Розділ 1. КОНФЕСІЙНЕ БАГАТОМАНІТТЯ СВІТУ ТА УКРАЇНИ (А.Колодний) 1. Релігія в контексті ...
ВСТУП (Л. Филипович) Частина 1. РЕЛІГІЙНА ІДЕНТИЧНІСТЬ В ЇЇ РЕЛІГІЄЗНАВЧОМУ ОСМИСЛЕННІ Розділ перший. РЕЛІГІЙНА ТА КОНФЕСІЙНА ІДЕНТИЧНОСТІ: СПІВВІДНОШЕННЯ ...
No Comment
You can post first response comment.