Біле Братство

громада згуртованих навколо вчення Ісуса Христа великих подвижників, тих, хто “відкрив двері Духу”, носіїв та сіячів “надлюдського знання”, які борються за осягнення людиною себе як мікрокосму, витвору Космічного Життя й водночас Будівника Світів. Програмними для Б.Б. є насамперед такі ідеї Христа: Бог в людині; пізнання (а не просто віра) – шлях до волі (“спасіння”); Любов – Сила Першоджерела й водночас міст до нього; призначення людини – самопреображення, “друге народження” Духом і в Дусі, а відтак – звільнення від земного полону й вихід у Безмежжя, перетворення Старої Землі в “Нову Землю”. Громадівці вважають трагедією Б.Б. і всього людства, що земля ніколи добровільно не приймала Б.Б. та його ідей. Тому немало впало голів Подвижників Б.Б. (напр.,Д.Бруно – один з них). Сучасні представники Б.Б. (серед яких виділяється постать О.Бердника) вважають його вісниками в Україні Г.Сковороду, Т.Шевченка, Л.Українку, І.Франка. Загальновизнаними діячами Б.Б. у 20 ст. була відома сім’я Реріхів, через яких людству була дана “Жива Етика” (“Агні-йога”). Б.Б. має відмінності із Великим Білим Братством (Див. Велике Біле Братство). Ідеї Б.Б. органічно супроводжують людство протягом всієї його історії. В тій чи іншій країні воно набувало певних організаційних форм. Так, в Болгарії воно об”єдналося навколо Петера Динова. Б.Б. не слід ототожнювати з Великим Б.Б., заснованим Ю.Кривоноговим в Україні. Колектив Релігієзнавчого Словника