(санскр.) – 1) у Ведах означає молитовну формулу, яка є виразом універсального принципу, пізніше – сам цей принцип; 2) вища об”єктивна реальність, абсолют, творчий початок, в якому все виникає, існує й припиняє існування. Б. неможливо описати і часто він характеризується негативно, набором заперечливих визначеннь або сполученням протилежних ознак. Його тотожність з атманом (суб”єктивний психічний початок, унівесальна і особиста душа) – кардинальне положення індуїзму; 3) верховний Бог, творець, прояв абсолюту. Слово “Б.” грає важливу роль в індуїстській лексиці. Всесвіт – це “яйце Б.” (брахманда); небесний світ – це “світ Б.” (брахмалока). З поняттям Б. пов”язане слово “брахман”, яке означає певну категорію жреців, котрі створювали вищу варну, а потім касту в індійському суспільстві. Брахмани – це також назва коментарів до ведійських текстів. Козловський Ігор.
"
А
Б
В
Г
Д
Е
Є
Ж
З
І
Й
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ю
Я
No Comment
You can post first response comment.