(основа – “брахман”) – в індуїстському пантеоні Бог-творець світу, який відкриває тріаду верховних богів індуїзму (Тримурті). В цій триаді Б. протистоїть Вішну, який її зберігає, і Шиві, який її руйнує. На відміну від Вішну і Шиви, Б. – найбільш абстрактний бог тріади, йому значно менше присвячено міфів. У Ведах Б. відсутній, але його функціїї є […]
(санскр.) – 1) у Ведах означає молитовну формулу, яка є виразом універсального принципу, пізніше – сам цей принцип; 2) вища об”єктивна реальність, абсолют, творчий початок, в якому все виникає, існує й припиняє існування. Б. неможливо описати і часто він характеризується негативно, набором заперечливих визначеннь або сполученням протилежних ознак. Його тотожність з атманом (суб”єктивний психічний початок, […]
релігійна система стародавньої Індії. Має своїм джерелом релігію ведійських аріїв, які перекочували у 2-му тис. до н.е. на терерторію Півн.-Зах. Індостану. Але брахманізмом цю релігійну систему треба вважати на останніх етапах розвитку ведійського періоду в історії Індії, коли з”являється досить складна реліг.-філос. ведійська література і, насамперед, Упанішади. Джерелами вивчення релігії стародавніх аріїв, а потім і […]