релігійна система стародавньої Індії. Має своїм джерелом релігію ведійських аріїв, які перекочували у 2-му тис. до н.е. на терерторію Півн.-Зах. Індостану. Але брахманізмом цю релігійну систему треба вважати на останніх етапах розвитку ведійського періоду в історії Індії, коли з”являється досить складна реліг.-філос. ведійська література і, насамперед, Упанішади. Джерелами вивчення релігії стародавніх аріїв, а потім і Б., є: 1) 4 збірки Вед (“Рігведа”, “Атхарваведа”, “Самаведа”, “Яджурведа”); 2) Брахмани – тексти-коментарі до відповідних Вед; 3) Аран”яки – тексті, пов”язані з Брахманами; 4) Упанішади – релігійно-філософські тексти періоду Б. Ці джерела відносяться до класу шруті – “почуте”. Тексти смріті – “запам”ятоване” – це Сутри. Головний принци світосприйняття Б. – обожнювання природи. Більшість богів пантеону Вед втілюють окремі природні явища та стихії. Ці боги поділяються на земних, атмосферних і небесних. Богам-девам протистоять демонічні істоти – асури, пані, даса та ін. Першоосновою світу і діючих в ньому законів, універсальним принципом Всесвіту, якому підкоряються боги і люди, є Ріта (Rta). Йому протистоїть принцип Анріта (Anrta) – безладдя, хаос, відсутність істини. Пізніше в Б. Ріта дасть поштовх до появи концепції карми і дхарми. Ще в арійський період найбільш привілейованим станом в суспільстві були жреці-брахмани. Спочатку основна функція брахманів складалась з виконання обрядів та промовляння або співання молитв. Але з розвитком реліг. мислення вони монополізують практично всі сфери життя давньоіндійського суспільства. З цього часу в Б. починається перехід від багатопланового пантеону Рігведи, в якому був відсутній центральний, об”єднуючий образ, до системи, зафіксованої в Упанішадах, яка зводила всі прояви буття до безособового космічного абсолюту – Брахману (див. Брахман). Але на цей час жреці, про яких у “Шатапатха-брахмана” говориться, що це “земні боги”, які вже сильніше небесних, практично загубили контроль над розвитком народних вірувань арійських і неарійських племен Індії. Поява в 6 ст. до н.е. таких реліг. систем, як буддизм і джайнізм, розвиток філос. думки – все це привело до ослаблення Б. і поставило перед ним завдання реформації. Як наслідок цієї реформації була поява наприкінці 1 тис. до н.е. індуїзму. Козловський Ігор.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

You may also like

РЕЛІГІЙНІ ІДЕНТИЧНОСТІ В ЇХ СУТНОСТІ І КОНФЕСІЙНИХ ВИЯВАХ: український контекст
РЕЛІГІЙНІ ІДЕНТИЧНОСТІ В ЇХ СУТНОСТІ І КОНФЕСІЙНИХ ВИЯВАХ: український контекст
0

ВСТУП (Л. Филипович) Частина 1. РЕЛІГІЙНА ІДЕНТИЧНІСТЬ В ЇЇ РЕЛІГІЄЗНАВЧОМУ ОСМИСЛЕННІ Розділ перший. РЕЛІГІЙНА ТА КОНФЕСІЙНА ІДЕНТИЧНОСТІ: СПІВВІДНОШЕННЯ ...
Read More

No Comment

You can post first response comment.

Leave A Comment

Please enter your name. Please enter an valid email address. Please enter a message.

Дякуємо!

Тепер редактори знають.