Даосизм

(кит. дао цзя – школа дао) – одна з основних (поряд з конфуціанством) реліг.-філософ. течій Китаю. Виник у 2-ій пол. 1 тис. до н.е. Після проникнення в Китай буддизму разом з ним Д. і конфуціанство склали сан цзяо (“три релігії”). Згідно з традицією, засновником Д. вважається Лао-цзи, але найважливішим його представником був Чжуан-цзи. Д. в 2-3 ст. ст. поділився на філос. дао (дао цзя) і реліг. (дао цзяо), який створив своєрідне реліг. об”єднан – ня: його першим патріархом вважається Чжан Даолин (Чжан Фухань, 34-156 р.р.).Реліг. Д. також базується на вченні про дао (шлях, вічний, абсолютний і загальний закон спонтанного виникнення, розвитку і зникнення Всесвіту). В основі практики лежить принцип наслідування дао, який дістав назву у вей (недіяльності). Реліг. Д. увібрав у себе магію, алхімію, лікування, демонологію та ін. елементи народних культів та шаманських вірувань. Абсолютизація ідеї безсмертя стимулювала пошуки даосами різних способів продовження життя (цан шен) за допомогою сексотерапії, дієти, пневмотерапії тощо. Реліг. Д. особливо поширився в епоху Тан (618-907) і став невід”ємною частиною “національного культу” – вірувань і обрядів народних мас. Пантеон реліг. Д. налічує тисячі безсмертних духів, героїв місцевих культів та ін. істот. Цей пантеон очолювався спочатку трьома абстрактними містичними символами: Тай-чу, Тай-су, Тай-і, а за іншою версією – Тянь-і (небесний початок), Ді-і (земний початок) і Тай-і (вище єдине). В процесі розвитку Д. І поглинення ним народних культів абстрактні категорії цієї тріади були персоніфіковані в образах Лао-цзи, Хуань-ді і Пань-чу (іноді Тай-і). Громади даосів є в Україні, зокрема в Києві. Козловський Ігор.