Діяльно-Христова церква (ДХЦ)

релігійна організація, яка діяла в Україні в 1924-1927 рр. Була створена на основі братства “Церква жива”, що функціонувало при УАПЦ за сприяння органів Державного Політичного Управління з метою розкладу Української Автокефальної Православної Церкви. Після того, як Вищий церковний суд УАПЦ розглянув справу керівників ДХЦ єпископів В.Бржосньовського і П.Тарнавського та протоієрея К.Янушівського і прийняв рішення про виключення цих трьох діячів зі складу УАПЦ (лютий 1925), ДХЦ уже відкрито діяла як окрема церква. У жовтні 1925 відбувся з’їзд парафіяльних об’єднань ДХЦ, який намагався взяти на себе керівництво УАПЦ. Але ця організація не отримала підтримки віруючих і в 1926 була поширена лише у 8 адміністративних округах України, нараховувала 300 парафій, не маючи практично матеріальної бази. Після того, як органам ДПУ на ІІ Всеукраїнському соборі УАПЦ вдалося змістити з посади митрополита В.Липківського і добитись переобрання Всеукраїнської Православної Церковної Ради, інтерес до ДХЦ у них пропав. Тому в листопаді 1927 відбулось повне поєднання керівництва УАПЦ з єпископами ДХЦ. Пілявець Леонід