Етноконфесійна спільнота

окремішні макроодиниці суспільного поступу з ознаками потестарної спільноти, які внаслідок історично довготривалої дії релігійних, політичних етнокультурних, суспільно-ціннісних та інших чинників утворили відносно окремий етносоціальний організм з провідною і вирізняючою етноконфесійною характеристикою. Специфіка взаємовпливу етнічних та релігійних чинників класифікується за типовими результатами внаслідк їх синтезу. Висока ступінь їх взаємопроникнення і реальний вияв релігійних характеристик як етнічних маркерів дає можливість ідентифікувати національну приналежність особи за ідентифікацією приналежності до певного віросповідання (напр., вальденси в Італії; менноніти в Канаді та США; духобори в Азербайджані,Грузії, Канаді). Отже, оскільки Е.с. завжди невід’ємною складовою має певний етнічний субстрат, то її можна класифікувати, як субетнічну спільноту (групу). Побутує розуміння етноконфесійної групи, що утворюється внаслідок іншого типу взаємодії етнічних і релігійних чинників, коли вона проявляється у превалюванні етнічного з елементами релігійного. До таких “груп” відносять “греко-католиків Галичини”, “угорських реформатів” тощо. Здіорук Сергій