(від грецьк. glossa – незрозуміле слово і lalien – говорити) – поняття, яке використовується в деяких конфесіях для позначення розмови віруючого з Богом “незнайомою” (“іншою”) мовою при сходженні на нього Духа Святого. Досягається такий стан в результаті тривалих постів, настанов і молитв. Цьому сприяє також відповідна емоційно-психологічна обстановка на зібранні віруючих, насамперед голосна молитва всіх присутніх. Той, хто бажає, аби на нього зійшов Дух Святий, молиться, не тямлячи себе. Якщо мова стає безладною, а сам віруючий досягає найвищого ступеня емоційного збудження-екзальтації, екстазу, то вважається, що він виповнився Духом Святим. Якщо на зібранні присутній той, хто має дар витлумачення мов, він пояснює віруючим, що саме промовляє Бог вустами того, хто говорить “іншомовами”. Згідно уявлень п’ятдесятників, Г. є обов’язковою ознакою хрещення Духом Святим, його “зовнішнім свідченням”. У багатьох громадах п’ятдесятників України керівники не наполягають на говорінні “іншомовами”. Косуха Петро
"
А
Б
В
Г
Д
Е
Є
Ж
З
І
Й
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ю
Я
No Comment
You can post first response comment.