(від грецьк. glossa – незрозуміле слово і lalien – говорити) – поняття, яке використовується в деяких конфесіях для позначення розмови віруючого з Богом “незнайомою” (“іншою”) мовою при сходженні на нього Духа Святого. Досягається такий стан в результаті тривалих постів, настанов і молитв. Цьому сприяє також відповідна емоційно-психологічна обстановка на зібранні віруючих, насамперед голосна молитва всіх присутніх. Той, хто бажає, аби на нього зійшов Дух Святий, молиться, не тямлячи себе. Якщо мова стає безладною, а сам віруючий досягає найвищого ступеня емоційного збудження-екзальтації, екстазу, то вважається, що він виповнився Духом Святим. Якщо на зібранні присутній той, хто має дар витлумачення мов, він пояснює віруючим, що саме промовляє Бог вустами того, хто говорить “іншомовами”. Згідно уявлень п’ятдесятників, Г. є обов’язковою ознакою хрещення Духом Святим, його “зовнішнім свідченням”. У багатьох громадах п’ятдесятників України керівники не наполягають на говорінні “іншомовами”. Косуха Петро

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

You may also like

РЕЛІГІЙНІ ІДЕНТИЧНОСТІ В ЇХ СУТНОСТІ І КОНФЕСІЙНИХ ВИЯВАХ: український контекст
РЕЛІГІЙНІ ІДЕНТИЧНОСТІ В ЇХ СУТНОСТІ І КОНФЕСІЙНИХ ВИЯВАХ: український контекст
0

ВСТУП (Л. Филипович) Частина 1. РЕЛІГІЙНА ІДЕНТИЧНІСТЬ В ЇЇ РЕЛІГІЄЗНАВЧОМУ ОСМИСЛЕННІ Розділ перший. РЕЛІГІЙНА ТА КОНФЕСІЙНА ІДЕНТИЧНОСТІ: СПІВВІДНОШЕННЯ ...
Read More

No Comment

You can post first response comment.

Leave A Comment

Please enter your name. Please enter an valid email address. Please enter a message.

Дякуємо!

Тепер редактори знають.