(від грецьк. eikon – ікона i stasis – місце стояння) – спец. стіна, що відділяє вівтар від основної частини православн. храму. Ікони на І. розташовані згідно з церк. ієрархією та містять зображення Христа, Богородиці, ангелів, апостолів, пророків, святих. В І. – троє дверей: центральні – (“царські врата”) та двоє бокових (дияконських). Виготовлення та оздоблення І. є одним з напрямів православн. церковн. мистецтва. Наявність у храмі великого, добре оздобленого іконостасу стає потужним чинником реліг.-емоц. впливу на парафіян. Головащенко Сергій.
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
Монографія, яка присвячується 20-літтю Міжнародного центру вивчення права і релігії Школи права ім. Д.Р.Кларка при Університеті Брігама Янга (США), ...
Монографія присвячена аналізу феномену релігієзнавства, його співвідношення з теологією й атеїзмом. Розкривається авторське бачення природи релігієзнавства в його ...
No Comment
You can post first response comment.