збіг, ототожнення людської суб’єктивності, сповненої віри, і суб’єкта втілення цієї віри, яким є Абсолют. Зокрема, в контексті христ. світоспоглядання істиною проголошується Христос (Ін 14.6). І.р. з’являється у формах переживання акту віри, містичного споглядання, інтуїтивного вбачання й навіть у формі парадоксу. В реліг.-філос. і богословських студіях І.р. визнається за данність, за аксіоматичне положення, яке не підлягає ніякому визначенню і, тим більше, – обгрунтуванню. В академічному релігієзнавстві крім питання змістовної наповненості, тобто провлема того, чи містить І.р. в собі якесь фактуальне знання про Бога, світ і людину. Сарапін Олександр
"
А
Б
В
Г
Д
Е
Є
Ж
З
І
Й
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ю
Я
No Comment
You can post first response comment.