реліг. секта, що виникла на поч. н.е. в Месопотамії. Об’єднавши у своєму вченні елементи християнства, іудаїзму, деяких давньо-східн. релігій, особливо маніхейства, М. носієм світла вважали Манда-дихайю (за ім’ям якого і названа секта), що уособлював знання життя. Вони називали Христа, Авраама, Мойсея вигаданими пророками і вшановували Іоана Хрестителя, який визначив шлях у світле царство. Секта особливо поширеною була лише в 1 ст. н.е. Не витримавши суперництва з християнством, її громади розпались або злились з маніхейством. Невелика кількість М. зберіглася й досі в Ірані та Іраці. Филипович Людмила
No Comment
You can post first response comment.