виникли разом із прийняттям християнства, але окремі ченці з’явилися раніше 988. Перші літописні згадки про М. в У. відносяться до часів Ярослава Мудрого (1037). Ідея монастирів прийшла на києворусьські землі через Візантію, Грецію, Болгарію з христ. Сходу, але засвоювалася критично, що спричинило особливості вітчизняних М. та чернецтва. При підтримці князівськї влади у домонгольський період було збудовано понад зо монастирів. У них вбачали наочні зразки організації життя згідно ідеалів нової віри, засіб прискореного впровадження христ. серед недавніх язичників. Київська земля стала відправним пунктом поширення М. на Північ, унормування чернечого життя статутами. Впровадження спільножитніх М., діяльність яких регламентувалася статутом Студийського монастиря, пов’язане з виникненням і становленням Києво-Печерського М. (11 ст.), подвижництвом Антонія та Феодосія Печерських. М. в У. належить важливе місце у проведенні політики церковної незалежності Русі від Візантії, створенні вітчизняної ієрархії, захисті правосл. віри, розвитку національної культури. Включення Київської митрополії до складу Московського патріархату (1686), секуляризація монастирів (1786) поставили М. в У. у залежне від Москви становище, призвели до ліквідації самобутнього шляху розвитку українських православних М. Складну еволюцію етноконфесійного виживання за умов Австро-Угорщини та Польщі пережили і греко-катол. (українські катол.) М. Піднесення чи занепад римсько-катол. монастирів та чернечих орденів на українських землях впродовж 12-20 ст. залежали від комплексу факторів (стану російсько-польських відносин, позицій властей, національно-визвольного руху в Україні, активності правосл. церкви тощо). У радянський час щодо М. в У. фактично здійснювалася політика обмежень і ліквідації. В умовах незалежної України відбуваються процеси поступового відродження монастирів. На поч. 1996 в Україні діяло 216 монастирів, в т.ч. 70 монастирів греко-католицької, 65 православної, 17 римсько-католицької церков з загальною кількістю ченців і черниць 3200 чол. Климов Валерій

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

You may also like

Закон про секти. Українська Асоціація Релігієзнавців реагує на проєкт закону.
1

Лист-звернення УАР  Інформаційний простір України збурила новина про те, що Комітет Верховної Ради з питань соціальної політики та ...
Read More
ДЕРЖАВА І ЦЕРКВА В НОВІТНІЙ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ. Збірник наукових статей Випуск VІІ
ДЕРЖАВА І ЦЕРКВА В НОВІТНІЙ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ. Збірник наукових статей Випуск VІІ
0

«ПАТРІАРШИЙ І СИНОДАЛЬНИЙ ТОМОС НАДАННЯ АВТОКЕФАЛЬНОГО ЦЕРКОВНОГО УСТРОЮ ПРАВОСЛАВНIЙ ЦЕРКВI В УКРАЇНІ»: СТРУКТУРУВАННЯ ПРОСТОРУ ВІДНОСИН ДЕРЖАВИ Й ЦЕРКВИ. ...
Read More
Від пророцтв у релігії до прогнозування в релігієзнавстві: історія, теорія, перспективи
Від пророцтв у релігії до прогнозування в релігієзнавстві: історія, теорія, перспективи
0

ВСТУП ГЛАВА 1. Проблема майбутнього у філософсько-релігієзнавчому дискурсі ГЛАВА 2. Релігійні концепції майбутнього як об’єкт аналізу ГЛАВА 3. ...
Read More

No Comment

You can post first response comment.

Leave A Comment

Please enter your name. Please enter an valid email address. Please enter a message.

Дякуємо!

Тепер редактори знають.


Notice: ob_end_flush(): failed to send buffer of zlib output compression (1) in /home/uars/web/ure-online.info/public_shtml/wp-includes/functions.php on line 4757

Notice: ob_end_flush(): failed to send buffer of zlib output compression (1) in /home/uars/web/ure-online.info/public_shtml/wp-includes/functions.php on line 4757