(від грецьк. monos – один, thelema – воля) – христ. богосл.-догмат. вчення, яке виникло у Візантії на поч. 7 ст. і стверджувало, що Христос мав дві сутності, але єдину волю М. було спробою компромісу між православ’ям і монофізитством. Засуджене на VI Вселен. соборі (680), який визнав не лише подвійну природу, але й дві волі Боголюдини. Після цього вплив М. пішов на спадок. З 8 ст. М. існує у вигляді секти маронітів, яка в 16 ст. визнала верховенство Ватікану. Мозговий Іван
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
Вступ. Конфесія як інституалізована релігійність (А.Колодний). Розділ 1. КОНФЕСІЙНЕ БАГАТОМАНІТТЯ СВІТУ ТА УКРАЇНИ (А.Колодний) 1. Релігія в контексті ...
ВСТУП (Л. Филипович) Частина 1. РЕЛІГІЙНА ІДЕНТИЧНІСТЬ В ЇЇ РЕЛІГІЄЗНАВЧОМУ ОСМИСЛЕННІ Розділ перший. РЕЛІГІЙНА ТА КОНФЕСІЙНА ІДЕНТИЧНОСТІ: СПІВВІДНОШЕННЯ ...
No Comment
You can post first response comment.