Єктенія
(грецьк. ekteneia – букв. поширення) – в православній церкві вид молитви, що входить у богослужіння і містить прохання до Бога. Як правило, проголошується дияконом. Філоненко Микола
(грецьк. ekteneia – букв. поширення) – в православній церкві вид молитви, що входить у богослужіння і містить прохання до Бога. Як правило, проголошується дияконом. Філоненко Микола
(грецьк. epitrachelion – нашийник) – частина обов’язкового при проведенні богослужіння облачення православного священика. Є. надівають на шию і носять під ризою. Являє собою вид зшитого із широких стрічок і прикрашеного хрестами фартуха з двома звисаючими кінцями. Філоненко Микола
(від грецьк. – “ясне світло”) – “Світський місійний рух “Єпіфанія” – повна назва групи, яка виникла в результаті розколу у 1917 Міжнародного Товариства Дослідників Біблії. С.М.р.”Є” очолив Павло Джонсон, пізніше Раймонд Джоллі. Рух виник у США; ще його називають – “Дослідники Біблії”. В 20-х рр. 20 ст. групи С.М.р.”Є”. з’явилися в Європі, в Польщі, на […]
(грецьк. eparchia – володарювання) – церковно-адміністративний округ у христ. церкві на чолі єпарх. з архієреєм (митрополитом, архієпископом, єпископом). В українському православ’ї Є. складається з кількох благочиній, що в свою чергу поділяються на парафії. Філоненко Микола
(грецьк. episkopos – наглядач, охоронець) – вищий ієрарх у більшості христ. церков, узагальнена назва всіх архієреїв (патріарх, митрополит, архієпископ, єпископ). Філоненко Микола
англіканська церква в США, яка стала самостійною в 1789. Її єпископи обираються, а в церковних справах активну роль відіграють миряни. Для теології Є.ц. характерні модерністські і ліберальні тенденції. На початку 20 ст. в Є.ц. набули поширення ідеї соціального євангелія. Входить в Англіканський союз церков. Філоненко Микола
(від старогрецьк. airesis – відбір, переконання, осягання) – релігійні вчення, відмінні від офіційної доктрини та організації. Як правило, Є. відображали інтереси пригноблених мас і досить часто ставали ідеологічним прапором соціально-політичних рухів. Є. виступали проти основних пунктів християнської догматики: вчення про Трійцю, приречення, христологію тощо. В 4-13 ст. ідейною основою Є. був дуалізм, згідно з яким […]
термін, який вживається щодо людини, погляди якої протистоять христ. догматам, виробленим Вселенськими соборами. Осудження Є. набувало різних форм: їх піддавали анафемі, навіть спалювали на вогнищах тощо. Поява Є. та єресей була духовною антитезою догматизації та ідеологізації христ. віровчення, виразом його полісематичності. Риженко Світлана
1) місто в Палестині, де зосереджені святині християнської, іудейської і мусульманської релігій. Вважається священним містом у прихильників цих віросповідань. Упереше згадується в документах 15 ст. до н.е.; 2) небесний Є. – образ описаного в Апокаліпсисі (21, 2-27) “святого міста”, в якому після страшного суду разом з Богом житимуть праведники. Філоненко Микола
одна з автокефальних православних церков. Сформувалась і діє в регіоні, де зародилося християнство, тому вважається матір’ю усіх христ.церков. З середини 5 ст.очолюється патріархом. Одне з завдань Є.п.ц. – збереження христ. святинь Палестини, зокрема розташованого в Єрусалимі загальнохрист. храму Воскресіння, Голгофи, Гроба Господнього та ін. В Єрусалимі ж знаходиться резиденція глави церкви, що нині має титул […]
(досл. “сидіння”, засідання”) – вищий духовний навч. заклад в іудаїзмі, який готує священнослужителів, головн. чином рабинів. Виникли в часи формування Талмуду в Палестині, Єгипті, Вавилонії. В Україні Є. нема, кандидати в рабини здобувають духовну освіту за кордоном. Єленський Віктор
(від грецьк. hieros – священний і arche – влада) – представник вищого христ. духовенства (патріарх, папа, митрополит, кардинал, архієпископ, єпископ). Філоненко Микола
(грецьк. букв.- священновладдя) – сукупність чинів духовенства в порядку субординації, прийнятої в тій чи іншій церкві, форма організаційного церковного устрою. В католицизмі і православ’ї І.ц. складалася під впливом умов феодального суспільства і понині нагадує тогочасну структуру світської влади. У протестантизмі, який висунув вимогу “дешевої церкви”, І.ц. значно спрощена. Свої особливості вона має в нехристиянських церквах. […]
ім’я біса, що спочатку був одним із створених з вогню ангелів, але відмовився вклонитися Адаму, якого створив Аллах з праху, і був за це скинутий з небес. Щоб помститися, він за допомогою змія підговорив Адама і Хавву порушити заборону на плоди райського дерева, що й спричинило їх вигнання з раю. З того часу І., якому […]
(латинизов.Аверроес, 1126-1198) – араб. філософ, представник східного аристотелізму. Визнаючи існування бога, він рішуче вікидав релігійну догму про творення богом світу “з нічого”. І.Р. стверджував, що бог – вічне джерело дійсності, а Матерія – єдина основа буття – є вічним джерелом можливості. матерія, за І.Р., не має початку і ніколи не зникне. Заперечував загробне життя, воскресіння […]
(латинизов. Авіцена, 980-1037) – вчений, філософ, лікар, представник схід. аристотелізму. І.С. в своїй філософії стверджував, що абсолютне існування має лише бог, а все інше само по собі тільки можливе й стає дійсним завдяки богу. Бог не в змозі створити щонебудь без наявності можливості, джерелом якої є нестворима і вічна матерія. Світ, вважав мислитель, не був […]
послідовники вчення П.Іванова, яких можна поділити на три групи: неорганізовані виконавці оздоровчої системи: організовані, які вважають вчення тільки як оздоровчу систему; організовані, які сприймають П.Іванова як Вчителя (на зразок гуру). Останні не вважають своє шанування ідей Вчителя за релігію і об’єднуються в клуби, групи природного оздоровлення тощо, хоча елементи релігії наявні: догматизоване віровчення “Детка”, віра […]
(від грецьк. hegumenos – той, хто веде, керуючий) – настоятель православного чоловічого (ігуменія – жіночого) монастиря. І. здійснює керівництво всіма сферами діяльності монастиря. В різні часи І. українських православних монастирів обирались ченцями або призначалися. І. великих монастирів підносяться у сан архімандритів. Дем’ян Валентина