Євреї за Ісуса

організаційно оформлена частина поширеного в багатьох країнах Європи, Америки, зокрема в Ізраїлі, Росії, Україні, руху, який несе в єврейське середовище вчення про те, що Ісус, або Ієшуа, як це звучить єврейською мовою, є проголошеним Старим Завітом Месією. Послідовники течії розглядають себе як частину єврейської спільноти, визнають свою належність водночас і до іудеїв, і до християн. […]

Євсевій Кесарійський

(між 260 та 265 – 338/339) – римський церковний письменник, історик, єпископ Кесарії Палестинської (від 311). В історичних дослідженнях спирався на досягнення античної наукової думки. “Церковна історія” Є.К. хронологічно охоплює період від виникнення християнства до 324, поряд із фантастичними сюжетами містить цінний фактологічний матеріал. У панегірику Є.К. “Житіє імператора Костянтина” апологетизується союз церкви з державою. […]

Євхалогіон

(від грецьк. ейхе – молитва) – богослужбова книга, що в Грецькій Церкві поєднувала Требник і Служебник. У практиці Правосл. Церкви Європи – синонім Требника, тобто книги з докладним описом чину священнодіяння та молитвослов’я переважно для здійснення таїнств. Залежно від обсягу молитвословій є великий, малий і додатковий. Біленко Тетяна

Єдиносутність

термін християнського богослов`я, який встановлює цілковиту тотожність сутностей трьох Божественних Осіб (Трійці) – Отця, Сина та Св. Духа. Таке ототожнення означає розуміння Бога як триєдиного, тобто єдиного за сутністю та троїстого в іпостасях (особах). Кінцевого вигляду формула “єдина сутність та три іпостасі” затверджена в 362 на Александрійському Соборі. Христокін Геннадій

Єзидиїзм

релігійна течія, що виникла в 11 ст. в Передн. Азії і поширена в наш час серед курдів. Засадником її вважають шейха Аді. Будучи дуалістами, послідовники Є. вшановують не лише світле (Єзда), а й темне (Мелен-Тауз) начало. Оскільки світле начало має добрі наміри, то воно не заслуговує такої уваги, як зла сила, яку треба умилостивляти. Єзидити […]

Єзуїти

(від лат. Societas Jesu – Товариство Ісуса) – члени катол. чернечого ордену, заснованого в Парижі в 1534 іспанцем Ігнатієм Лойолою. Затверджений папою Павлом ІІІ в 1540. Для ордену Є. характерна жорстка дисципліна, беззаперечне підпорядкування орденському начальству і покірність папі римському. Орден Є. виведений із-під єпископської юрисдикції. Від початку свого існування Товариство Ісуса намагалося давати своїм […]

Єктенія

(грецьк. ekteneia – букв. поширення) – в православній церкві вид молитви, що входить у богослужіння і містить прохання до Бога. Як правило, проголошується дияконом. Філоненко Микола

Єпітрахіль

(грецьк. epitrachelion – нашийник) – частина обов’язкового при проведенні богослужіння облачення православного священика. Є. надівають на шию і носять під ризою. Являє собою вид зшитого із широких стрічок і прикрашеного хрестами фартуха з двома звисаючими кінцями. Філоненко Микола