(1832-1917) – англ. етнограф, релігієзнавець, засновник еволюціоністської концепції розвитку культури, найбільш значний дослідник первісної культури. Застосував принцип еволюціонізму до вивчення історії релігії. Досліджуючи вірування первісних народів, дійшов висновку, що релігія почалася з віри в безплотні душі, яку він назвав анімізмом. Причиною появи анімізму вважав нерозуміння людиною свого психічного життя, снів та сновидінь, порушень психіки, смерті […]
виголошення молитовної формули “Аллаху акбар” (“Аллах – великий!”). Багаторазовий Т. – одна з характерних особливостей мусульманського культу. Входить до заклику (азан) на молитву, в ході якої повторюється п’ять разів і багато разів під час додаткових молитов. Т. вимовляється й тоді коли, за мусульманською традицією, ріжуть худобу, м’ясо якої призначене в їжу. ФормуліТ. надається і магічне […]
предмет, якому, нібито, притаманна чудодійна сила і здатність приносити його власнику щастя, вдачу, оберігати його від будь-якого нещасного випадку, злих чар тощо. Уявлення про Т. пов’язані з первісною магією і фетишизмом. Хоч християн. церква і вважає носіння Т. “язичництвом”, але сама зберегла його у вигляді натільного хреста, ладанки з мощами тощо. Колодний Анатолій
(від єврейськ. ламейд – вивчення) – усне вчення іудаїзму, поряд із Старим Завітом найбільш авторитетний виклад реліг.-етичн. засад цієї релігії. Створюв. упродовж другої пол. 1 тис. до н.е. – перш. пол. 1 тис. н.е. таннаями. Головн. метод їхньої праці – комент. Тори відповідно до можливих ситуацій в питаннях культу, реліг. догматики, етики, шлюбних взаємин тощо, […]
термін для позначення традиції іудейського казуїстич. витлумачення П’ятикнижжя, яке дає можливість, обходячи його “закони” й водночас зберігаючи її богооткровенність, виводити із Тори будь-які бажані положення. Відомо 32 казуїстич. способи витлумачення Біблії. Талмудисти міняли місцями букви в словах Тори, змінювали розміщення слів, заміняли букви числами і суміщали на основі рівності їх сум різні поняття (гематрія), поділяли […]
(від франц. temple – храм) – члени католицького військово-чернечого ордену, заснованого франц. рицарями в Єрусалимі в 1119 для захисту паломників та завойованих хрестоносцями держав від мусульман. Свою назву орден одержав за місцезнаходженням першої його резиденції – поблизу міста, де за оповідями знаходився храм Соломона. Т. носили білий плащ з червоним хрестом. В 1128 було вироблено […]
(від грецьк. thanatos – смерть і logos – вчення) – у вузькому значенні розділ медико-біологічних і клінічних дисциплін, що вивчає причини смерті, її прояви, динаміку вмирання, засоби оживлення людей, що знаходяться у стані клінічної смерті. Останнє коло проблем вивчає реаніматологія, що виникла в середині 20 ст. (С.Брюхоненко, В.Нєговський та ін.). В широкому плані Т. – […]
вчення про різноманітні енергії Всесвіту, а також про спроби керування та оперування ними. Савіна Ірина.
напрям у буддизмі та індуїзмі, який, використовуючи методи йоги, розробив специфічну систему езотеричної практики. Виник на початку нашої ери, має тексти-тантри. Базою цієї реліг.-філос. концепції є ідея людини-мікрокосмосу і уявлення про жіночу (інь) та чоловічу (янь) статеву енергетику (шакті), трансформація якої, згідно тантрикам, призводить до розширення свідомості і просвітлення. Крім Індії, де прихильниками Т. є […]
(від нім. Hupfer – стрибун) – секти, яка виникла всередині менонітства внаслідок довільного витлумачення вчення Менно Сімонса. Т.б. вперше з’явилися в 1923 в Поволжі. Під час молитовних зібрань Т.б. стрибають, крутяться парами, бравурно виконують реліг. пісні, досягаючи відтак екстатич. стану. Необхідність цього Т.б. пояснюють тим, що нібито цар Давид стрибав перед ковчегом (2 Цар 16,14), […]
(грецьк. tartaros – досл. “підземний світ”) – 1) за давньогрец. міфологією, темна й жахлива безодня в глибині космосу, під Аїдом, куди Зевс скинув переможених титанів. Т. знаходиться на такій же відстані від землі, як земля від неба. Він оточений потрійним шаром мороку і з мідними стінами з міцною брамою, яку поставив Посейдон. Навколо Т. вічно […]
ідея створення всього існуючого (насамперед Всесвіту, Землі, рослин, тварин, людини) надприродною силою або істотою. Ідея Т. Знайшла своєрідне витлумачення в міфологіях усіх народів світу. Вона займає чільне місце в різних релігійних вченнях. Головною особливістю старозавітного і християнського вчення про світ є ідея творіння його Богом. Біблія починається із слів: “На початку сотворив Бог небо й […]
бібл. розуміння Бога як ідеальної першооснови, який створив людину та світ з нічого. Ім’я “Т.” друге щодо триіпостасного іменування Бога. За релігійними уявленнями, Бог довічно Трійця, але не передвічно. Ознака Всевишнього як Т. Є трансформованою дефініцією Бога як Деміурга у Старод. Греції. Осн. характеристики Т. – це творчість та свобода волі. Риженко Світлана
методика, що використовується в прогресивній психології; заснована на техніці аффірмаціі і медитації. Виникла в США в срд. 80-х завдяки діяльності Ш.Гавайн, але її витоки сягають давньої східн. філос. Савіна Ірина
(від грецьк. theos – бог) – 1) форма вірувань і культу, пов’язаних з уявленнями про бога – творця і вседержителя. Зароджується завдяки ірраціонально відчуженій діяльності людини, але в умовах відокремлення розумової праці від фізичної і виділяння з первісної общини особистості, яка все більш активно шукає світоглядних і морально-ціннісних орієнтирів для реалізації своєї потреби в самодіяльності. […]
(від старонім. teutones – назва герман. племені) – військово-чернеч. орден, заснований німецькими хрестоносцями в кін. 12 ст. на базі їхнього госпіталю (“дом св.Марії”). Звідси його повна назва – орден дому св. Марії в Єрусалимі. Внаслідок жорстокої боротьби з іншими орденами Т.о. був витіснений з Палестини. Осівши у півн.-сх. Європі, орден здійснював політику насильного окатоличення й […]
один з напрямів сучасної філософії, заснований франц. філософом, теологом і палеонтологом П.Тейяром де Шарденом (1881-1955). Концепція Т. проголошує новий світогляд, який, нібито, покликаний врятувати людство від духовної кризи. В ідейному плані це складне поєднання наукових прогнозів, соціального утопізму, абстрактного гуманізму, містицизму й традиційного теїзму. За Т., еволюція Всесвіту є рядом етапів ускладенння єдиної субстанції – […]
(від грецьк. telos – ціль, результат, logos – вчення) – концепція, згідно з якою в світі одвічно існують наперед встановлені цілі і доцільності, заради здійснення яких і відбуваються в ньому всі процеси. Як спроба пояснити загальний зв’язок і закономірність природних явищ, телеологічні уявлення фігурували вже у старод. мислителів – Сократа, Платона, стоїків та ін. Їх […]