Панентеїзм

(від грецьк. pan – все, en – у, theos – бог) – релігійно-філософське вчення, яке робить спробу синтезувати теїзм і деякі риси пантеїзму. Згідно з П., світ перебуває у бозі, а бог у світі, але не розчиняється в ньому. В Україні панентеїстичні уявлення були властиві багатьом професорам Києво-Могилянської академії (Петро Могила, Д.Туптало, І.Гізель та ін.). Ф. Прокопович, дотримуючись традиційних теїстичних уявлень про створення світу богом, водночас поділяв і неоплатоністичне вчення про еманацію, а тому вважав, що бог і трансцендентний щодо світу, і всюдисущий у ньому, “є в речах”, “які він рухає”. Звідси – ідея богоданого, але власного для кожної речі, природного права, чи закону, який є абсолютним і обов’язковим навіть для бога. Лобовик Борис