(з грецьк. – вседержитель) – Іконографічний образ Христа, характерний його урочистим, репрезентативним, часом офіціозним зображенням як імператора Вселенної. Виникнення образу пов’язане, очевидно, з поступовим освяченням, “оцерковленням” самодержавної влади, що відбувалося, почин. з 4 ст. у Візантійській імперії. Уявленням про Христа-самодержця відповідала його топографія: П. зображався на чолі небесної ієрархії, часто – найвище, аж під склепінням храму. Проте з розвитком потужної аскетичної традиції у східн. христ-ві образ П. був дещо пом’якшений. Він вже не лише могутній і суворий володар, а також і розумний вчитель, співчутливий отець-священик. На подібних зображеннях П. лівою рукою тримає Св. Письмо, а правою – благословляє парафіян. Візант. традиція зображення П. – “вседержителя” набула розвитку в Руси-Україні (Софія Київська, 11 ст.) . Головащенко Сергій.
"
А
Б
В
Г
Д
Е
Є
Ж
З
І
Й
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ю
Я
No Comment
You can post first response comment.