(з грецьк. – присутність, пришестя) – 1) у платонівському вченні – присутність ідеї в окремому предметі; 2) в елліністичних віруваннях – присутність богів під час жертвенних трапез; 3) згідно з уявленнями ранньохрист. громад, швидке друге пришестя Ісуса Христа у величі його месіанської слави. У пізніші часи П. стає теологічним терміном, який означає есхатологічне повернення Христа (лат. advent) і пов’язується з останнім судом і всезагальним воскресінням мертвих у процесі перетворення природного світу в надприродний. П. символізує майбутню звитягу Христа Спасителя над ангелом смерті як над однією з протиборчих сил у ході його месіанського владарювання. Колектив Релігієзнавчого Словника.
"
А
Б
В
Г
Д
Е
Є
Ж
З
І
Й
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ю
Я
No Comment
You can post first response comment.