усвідомлена реалізація віруючими, їх спільнотами реліг. приписів, норм, правил у процесі їхньої життєдіяльності. П.р. є системою умотивованих реліг. установками вчинків, дій віруючих. П.р. – важливий критерій релігійності особистості. В релігієзнавстві виділяють два типи П.р. – культову і позакультову. Культова П.р. пов’язана з участю віруючих в богослужінні, здійснені обрядових, ритуальних дій; її формами є також молитва, каяття. Культова П.р. – суттєвий компонент реліг. відносин у просторі (“людина-бог”, “людина-людина”. Позакультова П.р. – дії, вчинки, які зумовлені реліг. мотивами, нормами в сімейній, побутовій, соціальній сферах, освітніх закладах, міжконфесійних відносинах. П.р., як правило, конфесійно зорієнтована. Бабій Михайло

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

You may also like

No Comment

You can post first response comment.

Leave A Comment

Please enter your name. Please enter an valid email address. Please enter a message.

Дякуємо!

Тепер редактори знають.