Православне сповідання віри

твір, написаний бл. 1640, в якому уніфікується, сфстематизується й розвивається догматичне вчення Української правосл. церкви. Первісна назва – “Виклад віри церкви Малої Росії”. Його авторами є Петро Могила та Ісайя Трофимович-Козловський. Розглянутий на Київському соборі (ІХ. 1640) та на помісному соборі в Ясах (ІХ-Х. 1642), він був затверджений тогочасними патріархами Сходу і став катехизичною основою для всього православного світу. Впродовж трьох століть книга не втратила значення кращого викладу символу віри і зберігає його й понині. Принципами структурної побудови книги є три богословські цноти: віра, надія, любов. Серед них найважливіше місце посідає любов, яку автори розглядають як принцип Бога, світу і людини. Значна увага приділяється проблемі внутрішньої людини і її серцю як центру духовного життя, переображення і єднання з Богом. Книга не має полемічного характеру, але викладаючи катехизичне вчення, автори відзначають розходження православних і католицьких догматів (зверхність влади римського папи над християн. світом, походження Св.Духа “і від Сина”, чистилище). Останні вони не приймають і критикують. Так само протестантському розумінню свободи волі, передвизначення, добрих справ, значення віри для спасіння вони протиставляють православне тлумачення. Але в процесі доведення автори широко послуговуються раціоналістичними доказами, використовують праці вчених різних сповідань. Оскільки греки не поспішали з виданням П.с.в., яке згодом стало називатися “Великий Катехизис Петра Могили”, київський митрополит видрукував його скорочений варіант україн. і польською мовами, відомий як “Малий Катехизис”, що мав заголовок “Събраніе короткой науки о артикулах веры православно-кафолической христианской ведлуг вызнаннія и науки церкве” (К.,1645). Згодом “Великий Катехизис” був видрукуваний у Амстердамі (1667), а також у багатьох інших європейських країнах грецькою, латинською, церковно-слов’янською, румунською, російською та іншими мовами. Рукопис цього твору був і в бібліотеці французького короля Людовіка ХІV. Поряд з “Номоканоном” (1629) і “Требником” (1646) Петра Могили П.с.в. відіграло важливу роль у духовному і реліг. єднанні україн. народу. Нічик Валерія.