Левіти

представники давньоєврейськ. коліна (роду) Левіт, які мають співслужити когенам під час здійснення ними обряду благословення богомольців. Це звання і обов’язок є спадковими. Єленський Віктор

Легат

(від лат. legatus – посланець, посланник) – духовна особа, яка виконує в будь якій країні особливе, постійне чи тимчасове доручення папи. Яроцький Петро

Леонтіївці

православна секта, яка виникла в 50-х роках 20 ст. в Рівненській обл. Засновник – Леонтій Грицан. Оголосивши себе “пророком”, він ходив у супроводі “братів” і “сестер” по селах, проголошуючи створення нової істинно-православної церкви. Характерним для Л. є невизнання “сатанинських” порядків, бойкот усіх заходів радянської влади. Окремі громади Л. існують й понині в українському Поліссі, зокрема […]

Леув Герард ван дер

(1890-1950) – нідерландський філософ і релігієзнавець. Викладав в ун-ті Гронінгена. З творчістю Л. пов”язують становлення й подальший розвиток феноменології релігії. Останню тлумачив як узріння й опис первинних, глибинних сутностей релігії. За такі вважав конструкти “ідеальні типи”. На думку Л., ідеальні типи мають власний зміст і закономірності свого розвитку; вони позбавлені статусу конкретного буття і взагалі […]

Лжеапостоли

поширена в часи зародження і формування християнства назва тих проповідників, з ученням яких були незгодні протиборствуючі між собою ранньохристиянські групи. Так, іудеохристияни вважали Л.Павла. В анонімній пам’ятці христ. літератури поч. 2 ст. “Дідахе” (“Вчення дванадцяти апостолів”) наведено поради, як відрізняти апостолів істинних від насправжніх. Автор “Апокаліпсиса” говорить про людей, котрі видають себе за апостолів, але […]

Лжесидорові Декреталії

збірник церковних документів, головним чином фальсифікованих, що з’явився у Франції в срд. 9ст. Включав у себе понад 100 послань, декреталій пап, рішення церковних соборів, т.зв. Костянтинів дар та ін. документи, мета яких полягала в канонічному обгрунтуванні верховної влади папи римського у вселенській церкві і правомірності його теократичних домагань. Л.д. проводили ідею непогрішимості папи і в […]

Липинський Вячеслав Казимірович

(1882-1931) – український вчений, політик і публіцист. Багато уваги приділяв історіософії релігії, соціально-політичним, національним та релігійним подіям в Україні на початку 20 ст. Л. розглядав націю як історичний феномен, головними ознаками якого є релігійність та державно-територіальна відмежованість. При цьому українотворчу вартість релігійності вчений вбачав у поборюванні різними конфесіями денаціоналізуючої “релігійної та культурної виключності”, в змаганні […]

Лобовик Борис

Доктор філософських наук, професор Борис Олександрович Лобовик (1923-1999) народився в селі Матіївка на Сумщині. Середню школу закінчив в Батурині у 1941 році. У військове училище не попав із-за початку війни, а відтак мав військову службу. Після вчився на філософському факультеті Київського університету ім. Т.Г. Шевченка, працював у Товаристві поширення знань, працював в редакції часопису «Комуніст […]

Логії

висловлювання (речники), записи яких на папірусах були знайдені в 1897 і в 1904 в Єгипті. Хоч Л. і приписують Ісусу Христу, але серед них є такі, які частково або ж повністю не співпадають з традицією новозавітних Євангелій. Так, частина Л., знайдених в Оксиринсі, співпадає з гностич. Євангелієм від Фоми, частина – з Євангелієм іудео-християн. Записи […]

Логос

(від грецьк. logos – слово, думка, вчення, розум, сутність) – в більшості реліг. і філософ. вчень – божественний закон. Геракліт Ефеський, який ввів цей термін в філософію, під Л. розумів всезагальну (світову) закономірність, розумну основу світу. Стоїки в Л. бачили божество, розум, що виявляє себе у всіх речах і сприяє їх розвитку. Платон і Арістотель […]

Локаята

(від санскр. “лока” – світ) – давньоіндійське філософське вчення, що виникло приблизно в срд. 1-го тис. до н.е. Пов”язується з напівлегендарним мислителем Бріхаспаті. Жодного твору Л. не збереглося, тому підставою для вивчення цієї школи є уривки її доктрин, що зустрічаються в працях інших індійських філософів. Л. скептично ставиться до брахманізму і будь-якої догматичної релігії взагалі. […]

Лоларди

народні проповідники, прихильники однієї із ранніх селянсько-плебейських єресей в катол. Вперше з’явились на поч. 14 ст. в Анверпені (Англія). Критикували духовенство, вимагали ліквідувати монастирі, домагались секуляризації церковного майна і земель, відміни церк. десятини. Відіграли важливу роль в підготовці повст. Уота Тайлера 1381 в Англії, а також Реформації. Гонимі і скасовані інквізицією. Л. є попередниками чеських […]

Лука

згідно з христ. переказом, послідовник і сподвижник апостола Павла, лікар за фахом. Церковно-богословська традиція вважає його автором одного з 4 канонічних євангелій і новозавітної книги “Діяння святих апостолів”. Філоненко Микола

Лукман Томас

(н.1927 – Югославія) – професор соціології ун-ту в Констанці (ФРН), відомий релігієзнавець, соціолог релігії. Соціологічні рефлексії реліг. феномену проводив в контексті феноменологічного знання соціології. Активно співпрацював з П.Бергером. Основна праця Л. з соціології релігії “Проблеми релігії в сучасному суспільстві” (1963). Центральне поняття в його концепції релігії – “трансцендентування” (тобто вихід за межі біологічного існування людини). […]

Лурд

(Lourdes) – невеличке місто у Франції. Славу йому принесла Бернадетта Субір, яка, нібито, в свої 14 років у 1858, збираючи в лісі хмиз, зустріла Богородицю. На протязі двох місяців Мати Божа, згідно її розповідей, приходила до неї ще 19 разів. На місці явлення Богородиці була побудована церква. Вода з лурдського джерела оголошена цілющою. Л. є […]

Львівська Богословська Академія

навчальна інституція УГКЦ, яка розпочала свою роботу з 1994. Має два відділення – підготовки і перепідготовки. При Академії працює Інститут історії церкви, Інститут неолатиністики (останній нині укладає латинсько-український словник). Передбачено створення Інституту родини та Інституту термінології і перекладів. Колодний Анатолій

Львівське братство

релігійно-національна організація українських православних міщан, що існувала при Успенській церкві у Львові з 15 до поч. 18 ст. Найстаріше з українських братств. Перша згадка в істор. джерелах 1463. Л.б. відігравало значну роль у боротьбі проти польсько-шляхетської агресії, національних та релігійних утисків на зх.-укр. землях. За новим статутом 1585, затвердженим антіохійським патріархом, вступ у Л.б. був […]