виборний служитель культу з числа мирян у безпопівських общинах (див. Безпопівщина). В обов’язки Н. входять відправлення духовної служби і треб, здійснення таїнств хрещення і сповіді, а у безпопівців-шлюбників також шлюбу таїнства. Філоненко Микола
(міфологічна, натур-міфологічна, астрально-міфологічна) – концепція походження релігії, яка пов’язує виникнення вірувань з тлумаченням давніми людьми явищ природи, особливо метеорологічних і астральних. Вивчення матеріалів з порівн. міфології і філології індоєвропейців та інших народів привело Я.Грімма, А.Куна, М.Мюллера та ін. авторів Н.т. до висновку, що ранні релігійні вірування, ототожнювані ними з міфологією, зародилися внаслідок нерозуміння грізних сил […]
релігійно-філос. вчення, яке претендує на розкриття внутрішнього механізму дії універсальних сил Всесвіту. Концепції Н.Р. базуються на вченні Христа. Засновник Н.Р. – американський врач-психотерапевт Єрнст Холмс, який в 1919 написав книгу “Творчий розум і успіх”, що й досі вважається своєрідною біблією Н.Р. В 1991 на базі Н.Р. створено “Міжнародний альянс нового мислення” (INTA), в який входить […]
релігійні вірування і культові дії, притаманні тому чи іншому народу, нації. До них належать іудаїзм, індуїзм, синтоїзм, конфуціанство та інші релігії, пов’язані за певною національністю. У національних релігіях конфесійні і етнічні кордони, як правило, співпадають, хоча за певних умов і обставин їх прихильниками можуть бути особи інших національностей. Існуючи на конкретному етнічному грунті, вони тісно […]
найбільше за масштабом і впливом міжконфесійне об’єднання США, створене в 1952 на базі реформованої Федеральної ради церков, що існувала з 1904. До складу НРЦХ входять церкви і об’єднання протест. і правосл. напрямів. НРЦХ виступає за розвиток екуменічних зв’язків, бере участь у миротворчих акціях. В галузі теології дотримується ліберальної орієнтації. Філоненко Микола
релігієзнавчий термін для означення звернення етносів до певних релігійних вірувань. Суспільно-історична практика не знає безрелігійних чи безетнічних спільностей людей. Етноконфесійна специфіка релігії, яка формується взаємодією з етнічними чинниками, стимулюється необхідністю потреб націі у власній Церкві. Поняття “Н.ц.” не було вживане у науковій літературі радянської доби як таке, що стимулювало самосвідомість націй і сприяло їх “сепаратизмові”. […]
релігійне життя певної нації. Передбачає вплив релігії, зокрема релігійних традицій, на свідомість, культуру, національну духовність всіх націй, які є в країні, або ж вплив конкретної релігії, етноконфесійних груп на духовне життя представників відповідної нації. Значимим є вплив певних релігій на національне життя конкретного етносу (напр., ісламу на кримських татар, іудаїзму на євреїв, католицизму на поляків, […]
одна із форм знайомства з віровченням тієї чи іншої конфесії, прилучення до цінностей релігії. Заняття, як правило, проводяться в неділю і мають добровільний характер. Можуть організовуватися церковним активом, організаціями чи батьками. Відіграють велику роль у житті українців діаспори як форма збереження традицій української культури. На поч. 1996 в Україні діяло 4597 Н.ш. різних конфесій. Докаш […]
щотижневе християнське свято, встановлене на честь воскресіння Ісуса Христа. Ранні християни, як і давні іудеї, які запозичили семиденний тиждень (седмицю) з халдейсько-вавілонських астрономічних обчислень, спочатку святкували суботу, що мотивувалося біблійною версією завершення створення світу:”І благословив Бог сьомий день, і освятив його, бо в той день спочив від усіх справ своїх, які Бог творив і створював” […]
реліг. громада віруючих євангельського сповідання м.Києва. Започаткувала свою діяльність 1993. Входить до складу Собору незалежних євангельських Церков України. Богослужіння проводяться двічі на тиждень. Церква здійснює водні хрещення, хлібопреломлення, шлюби, висвячення духовних служителів, похорони тощо. Пресвітери обираються і серед останніх визначається перший. Пресвітерам допомагають диякони і проповідники. Керує роботою Церкви рада з служителів та найдосвідченіших та […]
(НДУМУ) – об”єднання громад мусульман переважно татарської національності, для яких іслам став фактором національної самоідентифікації і національного відродження за умов проживання в поліетнічному і поліконфесійному просторі України. НДУМУ офіційно зареєстроване 1994. До нього ввійшло ряд громад, які раніше належали до ДУМУ. Центр НДУМУ знаходиться в Донецьку, а громади – у дванадцяти областях України. Головою Президії […]
об”єднання громад мусульман переважно татарської національності, для яких іслам став фактором національної самоідентифікації і національного відродження за умов проживання в поліетнічному і поліконфесійному просторі України. НДУМУ офіційно зареєстроване 1994. До нього ввійшло ряд громад, які раніше належали до ДУМУ. Центр НДУМУ знаходиться в Донецьку, а громади – у дванадцяти областях України. Головою Президії є Рашід […]
(від грецьк. nekros – мертвий, latreia – обожнення) – обожнення мертвих. У тій чи іншій формі Н. властива майже всім релігійним віруванням, а в деяких,напр., у культі предків, становить основний зміст. В релігійній свідомості небіжчики наділяються надприродними, божественними рисами, здатністю приносити благо або шкоду живим. Підживлювана страхом смерті і вірою в загробне життя, Н. є […]
новітнє явище реліг.життя Індії, багатьох країн Європи і Америки. Виникає в 1 пол. 19 ст. в рамках індуїзму як його сучасне прочитання для інтелектуалізованих верств Сходу і Заходу. Характерним для Н. є опора на давню ведичну традицію. Всі течії Н. проголошують себе як різні учнівські наступності, демонструють єдність філософ. вчення, в основі якого лежить принцип […]
один з напрямів суч. католицької філос-ії, який грунтується на августиніанській традиції. Характерні особливості: абсолютизація емоційного компоненту в гносеологічних концепціях; апеляція до морального досвіду людини. Н. репрезентований низкою реліг.-філос. шкіл. Серед них: спірітуалізм (Ле Сенн, Лавель); персоналізм (Мун”є, Лакруа, Ландберг, Недонсель, Рікьор); діалогічний персоналізм (Штейнбюхель, Гвардіні); екзистенціалізм (Марсель); активізм (Гессен). Сарапін Олександр
історично новий рух в історії реліг. систем Сходу. Виникає в 1 пол. 19 ст. в Японії, але найбільше розповсюдження отримав після 2-ї світової війни в Японії, Сша, Зах. Європі. Особливітю течій Н. є їх акцент на одну або декілька рис будд. вчення. Хоча кожна з них претендує на ортодоксальне тлумачення вчення Будди, насправді їх реліг. […]
(кит. лі сює – вчення про закон, принцип природи, неба) – течія в китайськ. філософії і реліг. думці, яка виникла в період Сун (960-1279). На відміну від конфуціанства періоду Хань (206 до н.е.-220 н.е.), представники якого займалися головним чином коментуванням класичних текстів, сунські філософи розробляли нові ідеї і поняття, в першу чергу і-лі (належне і […]