Організація релігійна

об’єднання послідовників певного віросповідання, цілісність і єдність якого забезпечується змістом віровчення (догмати, ідеї, морально-світоглядні ціннсті, традиції) та культу, системою організаційних принципів, правил, ролей. За своїм призначенням і функцінальною сутністю О.р. бувають двох видів: О.р., які створюються віруючими для спільного задоволення своїх реліг. потреб, здійснення реліг. культу, забезпечення функціонування даного віросповідання в суспільстві, регіоні, населеному пункті, […]

Орден Братів Християнських Шкіл

освітянський орден, який виник із об”єднання вчителів з організованого в кін. 17 ст. в м.Ріме (Франція) каноником Йоаном Хрестителем де ля Саль. О.Б.Х.Ш. об”єднував людей, які не приймали священництва і все своє життя присвячували вихованню дітей з найбідніших верств суспільства. Діяльність ордену зазнавала протидії не лише влади, а й вчителів інших шкіл. Проте педагогічні реформи, […]

Орден Лицарів Бога-Сонця

релігійна організація, створена В.Шаяном у Львові в 1943. Символіка її взята від культу Бога-Сонця у язичників, яка проглядається, зокрема, у “Поученні” Володимира Мономаха. Змістом діяльності О. було відродження стародавньої релігії предків та світоглядно-духовний опір ідеології німецького фашизму та російського комунізму. В УПА діяла повстанська група ім.Перуна. Діяльність О. була продовжена в діаспорі під назвою “Орден […]

Ордени чернечі

властиві катол. церкві об’єднання ченців, монастирів на основі прихильності особливим статутам, певним принципам чернечого життя і з метою захисту, утвердження катол. віри. Характерними для О.ч. є незалежність від місцевої церковної влади, підпорядкованість безпосередньо Апостольській столиці, особлива структура, власна ієрархія тощо. Найбільшого поширення набули О. св.Бенедикта, св.Августина, св.Домініка, св.Франциска, товариство Ісуса (єзуїтський О.) та ін. О., […]

Ординарій

1) назва требника у катол. церкві; 2) суддя у духовних справах, посада, яка відповідає єпископу. Яремчук Володимир

Ориген

(185-245) – давньохрист. богослов і філософ, представник ранньої патристики. Вчився у школі Аммонія Саккаса, з якої вийшов Плотін. Автор понад 2 тис. творів, присвячених питанням християнства і обгрунтуванню біблійного вчення. Намагався зблизити християнство з поглядами давньогрец. філософів, зокрема Платона і стоїків, у зв’язку з чим на V Вселен. соборі (553) був звинувачений у єресі. Його […]

Ортодоксія

(від грецьк. ortodoxia – правильна думка) – в релігії – правовір’я, прихильність і неухильне слідування традиційному вченню церкви. Поняття О. з’явилось у христ. у 2 ст. у зв’язку з виникненням перших єресей і використовувалася як антипод їх “різнодумству” – гетеродоксії. З утворенням церкви стало вживатися у знач. вірності незмінним догматам христ. віри і випливаючих з […]

Орфізм

реліг.-містич. течія, що вин. у 8-7 ст. до н.е. в Аттіці і названа на честь легендарного Орфея. О. пов’язаний з екстатич. містеріями, культами Деметри і Діоніса, землероб. магією. Вступив у суперечність з основними положеннями олімп. релігії. Пслідовники О. виступали з проповіддю ідей спокути і аскетизму, протиставляли душу і тіло як добре і зле начала. Ідеї […]

Осібні (партикулярні) баптисти

переважаюча за численністю послідовників течія в баптизмі. Громади О.б. виникли в 30-х рр. 17 ст. в Англії. О.б. суворо дотримуються кальвіністського вчення про абсолютне напередвизначення, згідно якого Бог з самого початку визначив одних людей для вічного спасіння, інших – до погибелі. О.б. чітко розмежовують людей обраних і необраних, до причастя допускають лише тих, хто “духовно […]

Осанна

(євр. – “Допоможи нам!”) – молитовний вигук в іудейському і христ. богослужінні. Філоненко Микола

Освячення

релігійна процедура наділення святістю матеріальних предметів або речовин, яка здійснюється служ. культу за допомогою особливих, ритуальних у своїй основі, дій і слів. Такою є, напр., О. хліба, води, вина, житла і т.д. Під О. розуміється також санкціонування авторитетом релігії і церкви політичної влади, соціальних порядків, звичаїв тощо. Філоненко Микола

Основна ланка Христа

секта , що являє собою одне із відгалужень Істинно-православних християн. Прихильники О.л.Х. не визнають права священнослужителів на посередництво між Богом і віруючим, вважають, що спілкуватись з Богом можна скрізь, де віруючі славлять його. Самі обирають “христів”, “ангелів”, “апостолів” із свого середовища. Із христ. таїнств визнають причастя, покаяння, хрещення, які мають значні відмінності у виконанні та […]

Осташі

(від рум. “Astia Domnului” – військо боже) – гілка румунського православ`я, яка виникла в 1925-1927 в м.Сібіу (Трансільванія). Лідером О. вважається румунський священик Йосип Тріфа, який під безпосереднім керівництвом засновника й ідеолога воїнів христових Трансільванського митрополита Миколая розробив доктрину О. Прихильники О. вважають, що ортодоксальна церква не досить дієво здійснює функцію посередника між Богом і […]

Острожська Біблія

перше повне видання Біблії в перекладі церковно-слов’янською мовою в її східно-слов’янському варіанті. Видана 1581 Іваном Федоровичем в Острозі. О.Б. є взірцем високого рівня друкованого мистецтва України. Будучи своєрідною реакцією на наступ католицизму на позиції православ’я, книга має цінну передмову Костянтина Острожського, другу віршовану передмову Герасима Смотрицького і післямову видавця. О.Б. зареєстрована в бібліотеці Оксфорда. Примірники […]

Острожський науково-просвітницький центр

греко-слов’янолатинська колегія, що була заснована 1576 в Острозі К.Острожським. В школі викладали слов’янську, грецьку і латинську мови і т.зв. “вільні науки” (граматику, арифметику, риторику, логіку тощо). Першим ректором колегії був письменник Г.Смотрицький. Серед вихованців колегії і діячів О.н.-п.ц. відомі вчений М.Смотрицький, гетьман П.Сагайдачний, автор “Апокрисису” Христофор Філарет. Тісні зв’язки з Острогом підтримував І.Вишенський. Колегія відіграла […]

Остромирове Євангеліє

найдавніша датована пам’ятка слов’янської писемності в давньоруській редакції. Включає в себе євангельські читання для тижня і свят. О.Є. переписане в 1056-1057 в Києві дияконом Григорієм з давньоболгар. оригіналу для новгородського посадника Остромира. Складається з 294 аркушів пергаменту, є важливим джерелом для вивчення давньослов. і давньоруськ. мов. Зберігається в Санкт-Петербурзі в бібліотеці ім.Салтикова-Щедріна. Филипович Людмила

Отто Рудольф

(1869-1937) – нім. протест. теолог і філософ релігії. Автор досить впливової в 20 ст. концепції витлумачення релігії. О. пропонує брати до уваги лише ірраціональну сторону релігії, нехтуючи всім раціональним і спекулятивним, що є в ній. Глибинною сутністю релігії О. вважає нумінозне (невимовне). Останнє проявляється в двох формах. Йдеться про таїнство, містерію жаху,- misterium tremendum, що […]