Пустельництво

один з видів чернечого подвижництва, в якому реалізовувалася аскетична вимога зречення “миру”. П. виникло в християнському Єгипті стихійно близько 3 ст. і згодом вважалося доцільним лише після проходження ченцем певної підготовки в монастирі. Найбільш ревні прихильники благочестя добровільно обирали життя в пустелі, щоб мати можливість у віддаленні від мирських спокус і у відповідності до настанов […]

Пустинь

монастир чи окрема келія, розташовані у безлюдних, віддалених місцях. Від слова П. походять назви ченців, що проживають у таких умовах – пустельники, і вид чернечого життя – пустельництво. Климов Валерій