один з видів чернечого подвижництва, в якому реалізовувалася аскетична вимога зречення “миру”. П. виникло в християнському Єгипті стихійно близько 3 ст. і згодом вважалося доцільним лише після проходження ченцем певної підготовки в монастирі. Найбільш ревні прихильники благочестя добровільно обирали життя в пустелі, щоб мати можливість у віддаленні від мирських спокус і у відповідності до настанов отців аскетизму здійснювати подвиги самозречення заради особистого спасіння і пізнання Бога. Згідно Іоана Золотоустого, ченці “для того пішли в пустелю, щоб навчити і тебе ставитися з презирством до суєти мирської”. Климов Валерій

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

You may also like

РЕЛІГІЙНІ ІДЕНТИЧНОСТІ В ЇХ СУТНОСТІ І КОНФЕСІЙНИХ ВИЯВАХ: український контекст
РЕЛІГІЙНІ ІДЕНТИЧНОСТІ В ЇХ СУТНОСТІ І КОНФЕСІЙНИХ ВИЯВАХ: український контекст
0

ВСТУП (Л. Филипович) Частина 1. РЕЛІГІЙНА ІДЕНТИЧНІСТЬ В ЇЇ РЕЛІГІЄЗНАВЧОМУ ОСМИСЛЕННІ Розділ перший. РЕЛІГІЙНА ТА КОНФЕСІЙНА ІДЕНТИЧНОСТІ: СПІВВІДНОШЕННЯ ...
Read More

No Comment

You can post first response comment.

Leave A Comment

Please enter your name. Please enter an valid email address. Please enter a message.

Дякуємо!

Тепер редактори знають.