(давньоєвр. Іш Каріот – людина з Каріоту) – згідно з новозавітн. традицією, один з 12 апостолів, який зрадив Учителя за 30 срібняків. Символ зради і відступництва, який знайшов відображення в літ-рі, мистецтві, фольклорі багатьох христ. народів. Існують версії, в т.ч. катол. теолога В.Шмідта, що І.І. був улюбленим учнем Христа, діяв за його вказівкою і з […]
одна з національних , монотеїстичних релігій, поширена гол. чином серед євреїв. Формування І. починається 2 тис.р. до н.е. і визначається, зрештою, розвитком принципово нової реліг. концепції – ідеї єдиного Бога-творця й володаря Всесвіту. Традиційну космогонічну міфологію заступає створення світу творчою волею Бога та історична епопея, у центрі якої – формування народу Ізраїлю і його завіт […]
релігійні вірування, поширені серед євреїв на території сучасної України. Найдавн. свідч. про них сягають 1 ст. н.е. До 9-10 ст. належать згадки про єврейськ. купців, які відвідували слов’янські землі. Хоча Володимир Великий і відкинув пропозицію прийняти І., присутність його прибічн. при княжому дворі, їхній статус, рівний послам Риму та Візантії, свідчать про певний вплив І. […]