Релігійне виховання

форма виховного впливу на особистість, покликанням якої є формування поглядів на релігію як найвищу духовну цінність, що є єдиним визначальним фактором не лише суспільного і культурного процесу, а й життєдіяльності особи. Р.в. завжди характеризує певна конфесійна зорієнтованість, світоглядна упередженість щодо арелігійних форм свідомості, вплив переважно на емоційну сферу духовності людини, догматичність. Р.в. займаються як окремі представники певних конфесій, зокрема служителі культу, так і спеціально створені для його проведення інституції – місіонерські товариства, чернечі ордени, братства тощо. Цій меті слугують різні реліг. видання, преса, реліг. радіо- і телепередачі. Багато конфесій мають чітко розроблену систему виховного впливу як на своїх послідовників, так і на тих, хто попадає в поле їх прозелітичної діяльності. За умов свободи совісті в демократичній Україні Р.в., враховуючи переважну конфесійну і світоглядну строкатість працівників по суті всіх державних інституцій, установ, колективів, жителів поселень тощо, має проводитися так, щоб не збурювати до загострення міжконфесійних суперечностей, суспільної нестабільності на конфесійній чи світоглядній основі, не порушувати громадянський спокій нашого суспільства. Р.в. є складовою процесу реліг. освіти. Колодний Анатолій.