рухи в середині офіційних церков, спричинені радикальними політ. і культурн. змінами в суспільстві; ведуть до тимчасового або остаточного поділу існуючих реліг. структур, їхньої модернізації (реформи), часто – до утворення нових церков. У християнстві найвідомішими є: 1) розкол у православній церкві Росії в 17 ст., викликаний загостренням соціальн. боротьби періоду зміцнення самодержавства та централізації церкви (реформи патріарха Никона); привів до виникнення старообрядництва; 2) розкол у католицизмі на зламі 13-14 ст. (відомий ще як Великий, або двоєпапство), що стався внаслідок політ. боротьби папства і французького королівського двору за церковний престол; поділив європейських монархів і католицизм на два ворогуючих табори; припинився Констанцським собором і обранням папою Мартина У (1417). Любащенко Вікторія
Розколи релігійні
You may also like
ФЕНОМЕН РЕЛІГІЄЗНАВСТВА
Монографія присвячена аналізу феномену релігієзнавства, його співвідношення з теологією й атеїзмом. Розкривається авторське бачення природи релігієзнавства в його ...
Read More
Історія Релігії в Україні. Том 4. Католицизм
У книзі дається повний виклад історії католицизму в Україні від княжої доби до відновлення незалежності України в 1991 ...
Read More
УКРАЇНА ПОЛІКОНФЕСІЙНА
Вступ. Конфесія як інституалізована релігійність (А.Колодний). Розділ 1. КОНФЕСІЙНЕ БАГАТОМАНІТТЯ СВІТУ ТА УКРАЇНИ (А.Колодний) 1. Релігія в контексті ...
Read More
No Comment
You can post first response comment.