одне з дисциплінарних утворень академічного релігієзнавтсва, метою якого є з’ясування особливостей різних релігійних комплексів на основі співставлення їх віроповчальних принципів, обрядових дійств, функціонування. Матеріал свій Р.п. запозичує з історії релігій, історії культури, етнографії, антропології, мовознавства, соціології тощо. Назву дисципліни “Р.п.” вперше вжив Макс Мюллер 1867. Ще чітко не визначена однозначність поглядів вчених на мету і завдання науки. Одні з них Р.п. користуються при вивченні релігій народів, споріднених за походженням або ж мовою. Інші – обмежують Р.п. порівняльно-історичним вивченням релігій народів культурних, які мають свою історію. Дехто предмет Р.п. зводить до дослідження сутності релігії та її проявів. Саме співставлення різних релігій дає можливість віднайти їх спільну основу, історію розвитку, наступність і взаємовплив. Р.п. дає матеріал для класифікацій релігій, з’ясування тенденцій їх розвитку. Зразками таких класифікації є порівняльний аналіз різних конфесій, проведений Гегелем, Тіле, Тойнбі та ін. Колодний Анатолій
No Comment
You can post first response comment.