одне з дисциплінарних утворень академічного релігієзнавтсва, метою якого є з’ясування особливостей різних релігійних комплексів на основі співставлення їх віроповчальних принципів, обрядових дійств, функціонування. Матеріал свій Р.п. запозичує з історії релігій, історії культури, етнографії, антропології, мовознавства, соціології тощо. Назву дисципліни “Р.п.” вперше вжив Макс Мюллер 1867. Ще чітко не визначена однозначність поглядів вчених на мету і завдання науки. Одні з них Р.п. користуються при вивченні релігій народів, споріднених за походженням або ж мовою. Інші – обмежують Р.п. порівняльно-історичним вивченням релігій народів культурних, які мають свою історію. Дехто предмет Р.п. зводить до дослідження сутності релігії та її проявів. Саме співставлення різних релігій дає можливість віднайти їх спільну основу, історію розвитку, наступність і взаємовплив. Р.п. дає матеріал для класифікацій релігій, з’ясування тенденцій їх розвитку. Зразками таких класифікації є порівняльний аналіз різних конфесій, проведений Гегелем, Тіле, Тойнбі та ін. Колодний Анатолій

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

You may also like

РЕЛІГІЙНІ ІДЕНТИЧНОСТІ В ЇХ СУТНОСТІ І КОНФЕСІЙНИХ ВИЯВАХ: український контекст
РЕЛІГІЙНІ ІДЕНТИЧНОСТІ В ЇХ СУТНОСТІ І КОНФЕСІЙНИХ ВИЯВАХ: український контекст
0

ВСТУП (Л. Филипович) Частина 1. РЕЛІГІЙНА ІДЕНТИЧНІСТЬ В ЇЇ РЕЛІГІЄЗНАВЧОМУ ОСМИСЛЕННІ Розділ перший. РЕЛІГІЙНА ТА КОНФЕСІЙНА ІДЕНТИЧНОСТІ: СПІВВІДНОШЕННЯ ...
Read More

No Comment

You can post first response comment.

Leave A Comment

Please enter your name. Please enter an valid email address. Please enter a message.

Дякуємо!

Тепер редактори знають.