одна із традиційних християнських церков. Офіційно існує від установлення її ієрархії в 14 ст. Однак перша римо-католицька дієцезія латинського обряду на території України була заснована у 13 ст. в Луцьку, об’єднана з Володимиро-Волинською дієцезією у 1427. У 1321, який вважається роком заснування Київської дієцезії папою Іоаном ХХІІ першим єпископом латинського обряду Києва призначено Стефана. 13 лютого 1375 папа Григорій ХІ установив Галицьку митрополію (латинського обряду), столицю якої було перенесено на початку 15 ст. до Львова. У 14 ст. Створено дієцезію у Кам’янець-Подільську, у 1848 – дієцезію у Херсоні. Р.-к.Ц. в У. безперешкодно розвивалася аж до 30-х років 19 ст., коли почалися репресії з боку царського уряду (заборона побудови нових костьолів, закриття р.-к. монастирів або їхнє перетворення на православні, обмеження душпастирської служби тощо). Після польського повстання в січні 1863 посилився тиск з боку царського уряду на католиків. Було закрито багато р.-к. костьолів і каплиць. Ситуація покращилася після царського указу “Про толерантність” в 1905. Після 1920 знову почалося гоніння на церкву. Єпископів і багато священиків вигнано з території радянської України. Тих, що залишилися, переслідували, а в 30-х роках почалося фізичне винищування не тільки священиків, але також і мирян. Напередодні другої світової війни залишився діючим лише один костьол в Одесі. Під час другої світової війни на території України відкрито чимало костьолів. У 50-х – 60-х роках знову розпочався наступ на Р.-к.Ц. в У., в результаті якого була припинена діяльність більшості костьолів, у 1946 вислано єпископів із Львова і Луцька. У 1989 залишалися офіційно зареєстрованими тільки 90 р.-к. громад без жодної діючої ієрархії. Коли 1 грудня 1991 Україна проголосила свою незалежність, Святий Престол визнав її. У 1991 папа Іоан Павло ІІ призначив єпископів до трьох дієцезій (Львівської, Кам’янець-Подільської, Житомирської). В 1992 призначено архієпископа Антоніо Франко першим Апостольським Нунцієм в Україні. У 1993 утворено Апостольську Адміністрацію для р.-к. Закарпаття. Р.-к.Ц. в У. охоплює своєю пастирською опікою віруючих різних національностей: поляків, українців, росіян, угорців, словаків, чехів, німців, вірмен, молдаван, румунів, мовами яких ведеться богослужіння. Кількість р.-к. громад зростає: у 1995 їх нараховувалося понад 650. Розгорнули діяльність різні чернечі чини (домініканці, капуцини, францисканці та інші; деякі з них діяли у підпіллі в роки комуністичних переслідувань). Відновили також діяльність жіночі чернечі згромадження (францисканки, бенедиктинки, кармелітки, сестри-служебниці Найсвятішого Серця Ісуса та інші). Молоді кандидати у священики навчаються у Духовній семинарії в м.Городку (Хмельницька обл.), а також за кордоном у Польщі і Ватикані. Р.-к. Ц. видає у Києві двотижневик “Парафіальна газета”, місячники “Аве Марія” (у Кам’янець-Подільську) і “Християнське слово” (часопис Капуцинів в Україні), деякі інші видання. Колектив Релігієзнавчого Словника
No Comment
You can post first response comment.