( від давньоєвр. шаббот. шаббат – день спокою) – свято в іудаїзмі, запозичене у народів Давнього Сходу як “день святкування повного місяця”. 7, 14, 21 і 28 чисел двох місяців (елуль, маркесван) вавілоняни, наприклад, утримувалися від роботи, а в євреїв 4 фази Місяця вважаються днями відпочинку і віддячення богу Яхве, які заборонені для 39 видів праці. Бібл. традиція пов’язує суботу з днями творення світу Богом, який відпочив на 7-й день. З часом духовенство довело зовнішнє вшанування С. до такої крайності, що забороняло навіть творити добро в С. Проти такого відзначення С., згідно Євангелій, виступив Христос. В апостольські часи християни почали збиратися в перший день тижня, тобто в неділю. Для деяких сучасних християнських течій (Суботники, Адвентисти Сьомого Дня) С. – обов’язковий день відпочинку і молитви Богу. Филипович Людмила
Субота
You may also like
Релігієзнавство
У посiбнику розглянуто коло релiгiєзнавчих тем, якi є найпоширенiшими у викладаннi релiгiєзнавчих дисциплiн. Вiдмiннiсть посiбника полягає в тому, ...
Read More
Монографія, яка присвячується 20-літтю Міжнародного центру вивчення права і релігії Школи права ім. Д.Р.Кларка при Університеті Брігама Янга (США), ...
Read More
ФЕНОМЕН РЕЛІГІЄЗНАВСТВА
Монографія присвячена аналізу феномену релігієзнавства, його співвідношення з теологією й атеїзмом. Розкривається авторське бачення природи релігієзнавства в його ...
Read More
No Comment
You can post first response comment.