концепції появи і становлення релігії як духовного явища, які склалися в др. пол. 19-20 ст. Теоретики шкіл прагнули з’ясувати процес виникнення релігійних уявлень на основі здобутків певної сфери наук. знання, використання до аналізу релігійного феномену порівняльного, історичного, лінгвістичного та ін. методів пізнання. Представники міфологічної школи (брати Грімм, М.Мюллер, О.Афанас’єв, О.Потебня та ін.) виводили реліг. вірування із прагнення людини з’ясувати природу небесних явищ, уособлення і обоготворення їх. Анімістична школа (Е.Тейлор, Г.Спенсер та ін.) появу релігії виводить із прагнення людини розкрити особливість таких своїх станів як сон, обморок, галюцинація і, нарешті, смерть. На основі цього виникає віра в душу-двійника. Прамонотеїстична теорія (Е.Ленг, В.Шмідт та ін.) обстоювали давність віри в Бога-Творця і похідний характер від неї політеїстичних уявлень. Послідовники преанімістичної концепції (Дж.Фрезер, Р.Маретт, В.Богораз та ін.) вихідним етапом становлення релігійної віри вважали віру в магічну силу самої людини, всезагальну одухотвореність природи. Аніматинча концепція (В.Вундт, Л.Штернберг) віру в душу (анімізм) ставила на третю сходинку. На другій була віра в духів, а на першій – уособлена жива природа всього навкілля, “тілесна душа”. З ім’ям З.Фрейда пов’язана біологічна школа. Лікар-психіатр доводив, що в основі релігії лежить гальмування в дитинстві еротичних спонукань. Соціологічне вчення про релігію (Е.Дюркгейм, Л.Леві-Брюлль) виходило із поняття колективних уявлень, з’ясовувало релігію законами “дологічного мислення”, зокрема законом співпричетності. Прагматичний напрямок (Д.Дьюї, У.Джемс) виводив релігію із зручності саме такого пояснення світу корисності його. Феноменологізм як концепція (М.Еліаде, Ван дер Леєр та ін.) виступає за дослідження ахронної сутності “релігії, в собі”, утверджує думку про позаісторичний характер релігії оскільки їй притаманна “сокровенна сутність”. Існують інші концепції походження релігії. Багатоманіття їх свідчить не лише про складність феномену релігії, а й недосконалість ретроспективних методів у пізнанні явищ глибокої давнини. Колодний Анатолій

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

You may also like

No Comment

You can post first response comment.

Leave A Comment

Please enter your name. Please enter an valid email address. Please enter a message.

Дякуємо!

Тепер редактори знають.