(грецьк.- розщеплення, розкол, розброд) – церк. розкол в результаті суперечностей між послідовниками різних поглядів усередині церкви. Поняття закріпилося в апологет.літ-рі для позначення конфлікту між зах. і східн. христ. церквами, який започаткувався у 867 і спричинив у 1054 поділ христ-ва на католицизм і православ”я. В Зах. Європі “Великою С.” називали період 1378-1417, коли загострення конфликту папства з рядом країн (Францією, Німеччиною, Англією) привело до одночасних виборів двох, а іноді й трьох пап. Яроцький Петро.
Схизма
You may also like
Релігієзнавство
У посiбнику розглянуто коло релiгiєзнавчих тем, якi є найпоширенiшими у викладаннi релiгiєзнавчих дисциплiн. Вiдмiннiсть посiбника полягає в тому, ...
Read More
Монографія, яка присвячується 20-літтю Міжнародного центру вивчення права і релігії Школи права ім. Д.Р.Кларка при Університеті Брігама Янга (США), ...
Read More
ФЕНОМЕН РЕЛІГІЄЗНАВСТВА
Монографія присвячена аналізу феномену релігієзнавства, його співвідношення з теологією й атеїзмом. Розкривається авторське бачення природи релігієзнавства в його ...
Read More
No Comment
You can post first response comment.