(грецьк.- розщеплення, розкол, розброд) – церк. розкол в результаті суперечностей між послідовниками різних поглядів усередині церкви. Поняття закріпилося в апологет.літ-рі для позначення конфлікту між зах. і східн. христ. церквами, який започаткувався у 867 і спричинив у 1054 поділ христ-ва на католицизм і православ”я. В Зах. Європі “Великою С.” називали період 1378-1417, коли загострення конфликту папства з рядом країн (Францією, Німеччиною, Англією) привело до одночасних виборів двох, а іноді й трьох пап. Яроцький Петро.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

You may also like

No Comment

You can post first response comment.

Leave A Comment

Please enter your name. Please enter an valid email address. Please enter a message.

Дякуємо!

Тепер редактори знають.