(грецьк.- розщеплення, розкол, розброд) – церк. розкол в результаті суперечностей між послідовниками різних поглядів усередині церкви. Поняття закріпилося в апологет.літ-рі для позначення конфлікту між зах. і східн. христ. церквами, який започаткувався у 867 і спричинив у 1054 поділ христ-ва на католицизм і православ”я. В Зах. Європі “Великою С.” називали період 1378-1417, коли загострення конфликту папства з рядом країн (Францією, Німеччиною, Англією) привело до одночасних виборів двох, а іноді й трьох пап. Яроцький Петро.
"
А
Б
В
Г
Д
Е
Є
Ж
З
І
Й
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ю
Я
No Comment
You can post first response comment.