(від італ. – cappuccio – шпилястий каптур) – монахи жебрачуючого катол. ордену, заснованого в 1525 в Італії з метою протидіяння Реформації. Затверджений папою Климентом VІІ в 1529. Спочатку К. були підрозділом францисканців. Існують як незалежний орден з 1619. К. завзято захищали папську духовну владу в церкві, активно займалися місіонерством. Iснують до нашого часу. Обов’язковою частиною одежі К. є каптур. Звідси їх назва. Колектив Релігієзнавчого Словника, Колодний Анатолій
"
А
Б
В
Г
Д
Е
Є
Ж
З
І
Й
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ю
Я
No Comment
You can post first response comment.