(Гомзов, 1886-1948) – релігійний діяч, поет, містик, канонік митрополичого ординаріату, голова організованої НКВС Ініціативної групи для ліквідації Берестейської унії. Дотримувався крайніх візантійсько-восточницьких поглядів і релігійного москвофільства, висловлював критичні погляди щодо латинізації східних церков. Гостро критикував окупаційний польський режим у Галичині, тоталітаризм і сталінщину в УРСР. Став видимим організатором неканонічного Львівського собору (8-11.03.1946), де виголосив основну доповідь “Римська церква і єдність Христової церкви”. Отримав титул патріаршого митрофорного протоієрея. Написав ряд гострих антикатолицьких промосковських матеріалів. Його праці: “Нарис християнської апологетики” (1925), “Спір про епіклезу між Сходом і Заходом” (1928), “Ідеологія унії” (1936) та ін. Гайковський Михайло

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

You may also like

0

Монографія, яка присвячується 20-літтю Міжнародного центру вивчення права і релігії Школи права ім. Д.Р.Кларка при Університеті Брігама Янга (США), ...
Read More

No Comment

You can post first response comment.

Leave A Comment

Please enter your name. Please enter an valid email address. Please enter a message.

Дякуємо!

Тепер редактори знають.